Глосарій

СЕРПОПОДІБНИЙ ВІДРОСТОК МАЛИЙ – див.: Серп мозочка.

СЕРПОПОДІБНИЙ ВІДРОСТОК ВЕЛИКИЙ – див.: Серп великого мозку.

СЕРПОПОДІБНИЙ ВІДРОСТОК (PROCESSUS FALCIFORMIS) – пучок сполучнотканинних волокон, який є продовженням крижово-горбової зв’язки; проходить у вигляді вузької смужки по внутрішньому краю нижніх галузок сідничної та лобкової кісток.

СЕРПЕНТАРІЙ – розплідник змій, які використовуються для отримання зміїної отрути.

СЕРПА СИМПТОМ – при рентгенологічному дослідженні органів черевної порожнини спостерігається вузька серпоподібна смужка просвітлення між печінкою і діафрамою, що зумовлено наявністю газу в черевній порожнині; ознака перфорації порожнистого органа.

СЕРП МОЗОЧКА (FALX CEREBELLI) – короткий, невисокий відросток твердої мозкової оболонки головного мозку, який розміщений у серединній площині і проникає у вирізку між півкулями мозочка; наближаючись до заднього краю великого…

СЕРП ВЕЛИКОГО МОЗКУ (FALX CEREBRI) – відросток твердої оболонки головного мозку, який являє тонку, вигнуту, розміщену по серединній площині пластину, що своїм увігнутим вільним краєм проникає між обома півкулями великого…

СЕРОФІБРИНОЗНИЙ – такий, що складається із сироватки крові і фіб рину.

СЕРОТОНІНОПЕКСІЯ – зв’язування вільного серотоніну (С.) білками сироватки крові та деякими клітинами; основними білками сироватки крові, що зв’язують С., є альбуміни; до клітин, що мають здатність зв’язувати С. належать тучні…

СЕРОТОНІН – біологічно активна речовина із групи індолілалкіламінів; клітини, які здатні синтезувати С. належать до АПУД-системи.

СЕРОТЕРАПІЯ – лікування хворих на інфекційні захворювання шляхом введення імунних сироваток, які містять антитіла.

СЕРОПУРУЛЕНТНИЙ – такий, що складається із сироватки крові та гною або містить їх; серозно-гнійний.

СЕРОПРОФІЛАКТИКА – застосування лікувальних сироваток з профілактичною метою.

СЕРОПНЕВМОПЕРИКАРД – накопичення серозної рідини та газу в перикардіальній порожнині.

Серологія – це галузь науки, яка вивчає властивості та функції сироватки крові, а також їх зміни при різних захворюваннях. Основні напрями серології: Застосування серології: Серологія має важливе значення в медицині,…

СЕРОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – методи імунології, що вивчають специфічні властивості крові людини або тварин з метою виявлення антигенів або антитіл за допомогою серологічних реакцій.

СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА – див.: Серодіагностика.

СЕРОЗНІ ПОРОЖНИНИ – замкнені порожнини тіла, вкриті серозною оболонкою.

СЕРОЗНІ ОБОЛОНКИ – плівчасті утворення мезодермального походження, які вистеляють порожнини тіла (перикардіальну, черевну, плевральну, піхви яєчок), а також покривають розміщені в них органи; основу С. о. складає щільна волокниста сполучна…

СЕРОЗНИЙ – водянистий, сироватковий, схожий на сироватку крові і походить з неї; складається із сироватки крові або містить значні кількості кров’яної сироватки, головним чином, у вигляді серозної секреції з ран.