Глосарій

СЕРОПНЕВМОПЕРИКАРД – накопичення серозної рідини та газу в перикардіальній порожнині.

Серологія – це галузь науки, яка вивчає властивості та функції сироватки крові, а також їх зміни при різних захворюваннях. Основні напрями серології: Застосування серології: Серологія має важливе значення в медицині,…

СЕРОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ – методи імунології, що вивчають специфічні властивості крові людини або тварин з метою виявлення антигенів або антитіл за допомогою серологічних реакцій.

СЕРОЛОГІЧНА ДІАГНОСТИКА – див.: Серодіагностика.

СЕРОЗНІ ПОРОЖНИНИ – замкнені порожнини тіла, вкриті серозною оболонкою.

СЕРОЗНІ ОБОЛОНКИ – плівчасті утворення мезодермального походження, які вистеляють порожнини тіла (перикардіальну, черевну, плевральну, піхви яєчок), а також покривають розміщені в них органи; основу С. о. складає щільна волокниста сполучна…

СЕРОЗНИЙ – водянистий, сироватковий, схожий на сироватку крові і походить з неї; складається із сироватки крові або містить значні кількості кров’яної сироватки, головним чином, у вигляді серозної секреції з ран.

СЕРОЗНА РІДИНА – рідина, яка виробляється серозними оболонками.

СЕРОЗИТ – запалення серозної оболонки.

СЕРОДІАГНОСТИКА – діагностика, яка грунтується на серологічних дослідженнях.

СЕРО- (лат. serum – сироватка) – частина складних слів, яка означає «такий, що належить до сироватки крові; сироватковий», «такий, що належить до серозної рідини, серозної залози».

СЕРИН – НОСН2СН(NH2)·CO2H; одна з найпоширеніших природних амінокислот, входить до складу майже всіх білків; з С. в організмі синтезуються етаноламін і холін.

СЕРЖАНА (E. SERGENT) СИНДРОМ (1) – поєднання паралічів блукаючого і поворотного нервів, що ускладнює бронхогенний рак. (2) – поєднання паралічу блукаючого нерва та шийних симпатичних волокон у хворих апікальним туберкульозом…

СЕРЖАНА (E. SERGENT) СИМПТОМ (1) – при проведенні кінчиками пальців по шкірі живота замість звичайних червоних смуг утворюються білі; ознака артеріальної гіпотонії у хворих з наднирковою недостатністю. (2) – стійкий…

СЕРЕЙСЬКОГО (М. Я. СЕРЕЙСКИЙ) СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спостерігається при ураженні лобного полюса великого мозку; характеризується розвитком аспонтанності, адинамії і абулії.

С. СЕРЕДНЄ (M. MEDIUM) – частина нижнього середостіння, яке містить серце, перикард та діафрагмальні нерви.

С. ПЕРЕДНЄ – 1) (M. ANTERIUS) частина нижнього С., яка розміщена між задньою поверхнею передньої грудної стінки і передньою поверхнею перикарду; містить внутрішні грудні артерії і вени, пригруднинні лімфатичні вузли;…

С. НИЖНЄ (M. INFERIUS) – частина С., яка розміщена нижче коренів легень; поділяється на переднє, середнє і заднє С.

С. ЗАДНЄ (M. POSTERIUS) – 1) частина нижнього С., яка розміщена між задньою поверхнею перикарду і хребтом; містить нижній відділ стравоходу, низхідний відділ аорти, непарну і напівнепарну вени, грудну протоку,…

С. ВЕРХНЄ (M. SUPERIUS) – частина С., яка розміщена вище коренів легень; містить вилочкову залозу або жирову тканину, яка її заміщає; висхідний відділ аорти і дугу аорти з її галузками,…