Глосарій

РЕФРАКТЕРНА АНЕМІЯ З СИДЕРОБЛАСТОЗОМ – див.: Анемія залізорефрактерна.

РЕФРАКТЕРНА АНЕМІЯ З СИДЕРОБЛАСТНИМ КІСТКОВИМ МОЗКОМ – див.: Анемія залізорефрактерна.

РЕФЛЮКС-ЕЗОФАГІТ – патологічні зміни, що виникають при закиданні (рефлюксі) в стравохід шлункового соку; спостерігається гіперемія, набряк, інфільтрація внутрішньої оболонки стравоходу; поверхня внутрішньої оболонки стравоходу покрита густим в’язким слизом, спостерігаються ерозії,…

РЕФЛЮКС – зворотний тік, зворотна течія.

РЕФЛЕКТОРНИЙ – 1) мимовільний; такий, що не залежить від волі; 2) відбитий; відображений, віддзеркалений.

РЕФЛЕКТОРНА ТЕОРІЯ – теоретична концепція, відповідно до якої реакції організму являють собою рефлекси, тобто відповідь на дію оточуючого або внутрішнього середовища, що реалізується через ц. н. с.

РЕФЛЕКТОРНА ДУГА – сукупність нервових утворів, які здійснюють певний рефлекс. Р. д. складається з рецепторів, доцентрових нервових волокон, груп невронів (аферентних, проміжних та еферентних) ц. н. с., які реагують на…

РЕФЛЕКТОРНА ДІЯ ЛІКАРСЬКИХ РЕЧОВИН – дія лікарських речовин, яка зумовлена подразненням рефлексогенних зон.

РЕФЛЕКСОТЕРАПІЯ – лікувальна система, яка грунтується на рефлекторних співвідношеннях, сформованих у процесі філо- і онтогенезу, і реалізується через ц. н. с. за допомогою подразнення рецепторного апарату шкіри, слизових оболонок та…

РЕФЛЕКСОМЕТРІЯ – дослідження амплітудночасових характеристик рефлекторних реакцій, яке грунтується на вимірюванні сили подразника, необхідної для виникнення рефлексу, а також визначення величини рефлексу і часу між закінченням дії подразника і початком…

РЕФЛЕКСОЛОГІЯ – вчення в психології та неврології, яке пояснює психічну діяльність як суму умовних рефлексів; при цьому враховувались тільки зовнішні реакції людини і ігнорувалась свідомість.

РЕФЛЕКСОГЕННІ ЗОНИ – ділянки тіла, що включають сукупність рецепторів, адекватне подразнення яких викликає певний рефлекс; Р. з. мають усі органи і тканини організму; за їх допомогою здійснюється неперервний контроль за…

РЕФЛЕКСОГЕННИЙ – такий, що спричинений рефлексом.

РЕФЛЕКСІЯ – 1) (у психології) самоаналіз, роздуми людини над власним душевним станом; 2) осмислення людиною власних дій та їхніх мотивів, діяльність самопізнання, що розкриває специфіку духовного світу людини.

РЕФЛЕКС ФІЗІОЛОГІЧНИЙ – див.: Фізіологічний рефлекс.

РЕФЛЕКС ПАТОЛОГІЧНИЙ – реакція нервової системи, яка має дизадаптивне значення для організму і, порушуючи пристосувальні можливості організ му, може відігравати роль патогенного фактора, сприяючи подальшому розвитку даного, або виникненню нового…

РЕФЛЕКС МЕТИ – поведінкова реакція організму, спрямована на пошук та отримання певних подразників.

РЕФЛЕКС – відповідь організму на подразнення рецепторів; суть рефлекторного акту полягає в послідовному збудженні ланок рефлекторної дуги.

РЕФЕТОВА (S. REFETOFF) СИНДРОМ – комплекс спадкових аномалій; вроджена або така, що проявляється в ранньому дитинстві двобічна глухонімота, дифузний, звичайно, еутиреоїдний зоб; «пташине обличчя», остеодисгенез епіфізів з аномаліями таза.

РЕТЦІУСА (A. A. RETZIUS) ПРОСТІР – простір у малому тазі, обмежений спереду лобковим симфізом та галузками лобкових кісток, позаду – вісцеральною фасцією тазу, яка покриває сечовий міхур, з боків –…