Глосарій

РЕНТГЕНОЛІЄНОПОРТОГРАФІЯ – див.: Спленопортографія.

Р. Р. РЕНТГЕНОПОЗИТИВНІ – рідкі та тверді речовини, що мають високу молекулярну масу і поглинають рентгенів ське випромінювання значно інтенсивніше, ніж тканини тіла.

Р. Р. РЕНТГЕНОНЕГАТИВНІ – Р. р., до яких належать гази, які мало поглинають рентгенівське випромінювання; їх введення спричинює виникнення прозорого фону, що сприяє виявленню патологічних утворень.

РЕНТГЕНОКОНТРАСТНІ РЕЧОВИНИ – засоби, які застосовують для візуалізації невидимих або погано видимих при звичайному рентгенологічному дослідженні органів або порожнин тіла; за фізичними властивостями Р. р. поділяють на рентгенопозитивні і рентгенонегативні.

РЕНТГЕНОКОЛЬПОГРАФІЯ – див.: Кольпографія.

РЕНТГЕНОКІНЕМАТОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження, що грунтується на кінозніманні рентгенівського зображення.

РЕНТГЕНОКІНЕЗІМЕТРІЯ – рентгенівські методи вивчення рухів органів та частин тіла.

РЕНТГЕНОКІМОГРАФІЯ – реєстрація рухів органа шляхом його рентгенографії.

РЕНТГЕНОКАРДІОМЕТРІЯ – визначення лінійних розмірів та об’єму серця шляхом вимірювання його рентгенів ської тіні.

РЕНТГЕНОЕНДОВАСКУЛЯРНА ХІРУРГІЯ – сукупність внутрішньосудинних черезкатетерних діагностичних та лікувальних маніпуляцій, які здійснюються під рентгенівським контролем; до методів Р. х. належать: ендоваскулярна емболізація, ендоваскулярна дилатація і тривала регіонарна інфузія.

РЕНТГЕНОЕЛЕКТРОКІМОГРАФІЯ – див.: Електрокімографія.

РЕНТГЕНОДІАГНОСТИЧНІ АПАРАТИ – див.: Рентгенівські апарати.

РЕНТГЕНОДІАГНОСТИЧНИЙ КАБІНЕТ – див.: Рентгенівський кабінет.

РЕНТГЕНОДІАГНОСТИКА – розпізнавання захворювань, патологічних змін тканин або органів за допомогою рентгенівського випромінювання.

РЕНТГЕНОДЕНСИТОМЕТРІЯ – визначення проникливості органів і тканин для рентгенівського випромінювання, що застосовується при дослідженні їх структури і функції.

РЕНТГЕНОДЕНСИМЕТРІЯ – див.: Рентгеноденситометрія.

РЕНТГЕНОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження, при якому за допомогою рентгенівського випромінювання на чутливому до нього матеріалі, як правило, на фотоплівці, отримують фіксоване зображення об’єкта, що досліджується.

РЕНТГЕНОГРАММЕТРІЯ – сукупність методів кількісної оцінки рентгенівського дослідження.

РЕНТГЕНОГРАМА – зображення на рентгенівській плівці, утворене внаслідок дії на неї рентгенівського проміння, що пройшло через досліджуваний об’єкт.

РЕНТГЕНОВАЗОКАРДІОГРАФІЯ – див.: Ангіокардіографія.