Глосарій

РЕКОН – одиниця рекомбінації генів, що являє собою найменший, здатний до рекомбінації, структурний елемент гена.

РЕКОМПРЕСІЯ – лікування кесонної хвороби шляхом поміщення хворого в барокамеру з підвищеним атмосферним тиском, який поступово знижують до нормального.

РЕКОМБІНАЦІЯ ГЕНІВ – обмін генами між двома хромосомами або між двома клітинами, що мають гібридне походження; спостерігається при утворенні статевих клітин (гамет) у гібридів; спричинює нові поєднання ознак у потомства.

РЕКЛЮ (P. RECLUS) ХВОРОБА – полікістозна дегенерація молочних залоз у жінок; хвороба, звичайно, розвивається в передклімактеричному періоді.

РЕКЛЮ (P. RECLUS) ДЕРЕВ’ЯНИСТА ФЛЕГМОНА – щільний малоболючий інфільтрат у підшкірній тканині шиї, який розвивається в ослаблених та літніх людей внаслідок проникання маловірулентних мікроорганізмів; збіль шу ється повільно і не…

РЕКЛІНГХАУЗЕНА – ЕНГЕЛЯ (F. D. RECKLINGHAUSEN – G. EN GEL) СИНДРОМ – див.: Остеодистрофія паратиреоїдна.

РЕК ЛІНГХАУЗЕНА (F. D. RECK LINGHAUSEN) ХВОРОБА – див.: Нейрофіброматоз.

РЕКЛІНГХАУЗЕНА (F. D. RECK LINGHAUSEN) ГІПЕРПЛАСТИЧНА МАЛЯЦІЯ – розм’якшення кістки, яке виникає внаслідок надмірного розростання необвапнованої остеоїної тканини; спостерігається при рахіті.

Дизонтогенетична дистрофія Реклінгхаузена – це синонім паратиреоїдної остеодистрофії, захворювання, пов’язаного з патологією прищитовидних залоз. Основні характеристики Причина – гіперпаратиреоз, який призводить до порушення обміну кальцію та фосфору.Кісткові зміни – остеопороз,…

РЕКЛІНАЦІЯ – насильне виправлення деформації хребта внаслідок дії сили, що викликає його деформацію в протилежному напрямі.

РЕКАЛЬЦИФІКАЦІЯ – відновлення нормальної кількості кальцієвих солей в організмі.

РЕЙХМАНА (M. REICHMAN) СИНД РОМ – пароксизмальні первинні або вторинні порушення секреції шлунка; спостерігається гіперсекреція шлунка з блюванням прозорим секретом у вели кій кількості; часто (особливо увечері та вночі) болі…

РЕЙХЕРТА (F. L. REICHERT) СИНД РОМ – прояви невралгії барабанного нерва (галузки язикоглоткового нерва); клінічно проявляється нападами ріжу чого болю в ділянці зовнішнього слухового проходу з іррадіацією в обличчя та…

РЕЙХЕНШТЕРНА (REICHENS TERN) СИНДРОМ – клінічна форма перебігу хронічної інтоксикації миш’яком; спостерігається виразкування слизової оболонки порожнини рота і носа; шкірний меланоз, пахова екзема; долонно-підошовний гіперкератоз; кахексія, асцит; швидко наступає смерть.

РЕЙХЕЛЯ (P. F. REICHEL) ХВОРОБА – див.: Рейхеля синдром.

РЕЙХЕЛЯ (P. F. REICHEL) СИНДРОМ – комплекс проявів спадкового (успадкування за аутосомнорецесивним типом) політопного суглобового хондроматозу; спостерігається утворення без явної причини в синовіальній оболонці суглобів множинних вузлів, які складаються з…

РЕЙХАРДТА (M. REICHARDT) СИМП ТОМ – якщо дати хворому чистий аркуш паперу, він «читає» з цього аркуша; озна ка деліріозного стану (як правило, алкогольного делірію).

РЕЙТЕРА (H. REITER ) ХВОРОБА – захворювання, яке характеризується артритом у поєднанні з небактеріальним уретритом або цервіцитом, кон’юнктиві том та ураженнями шкіри і слизових оболонок; розрізняють дві форми захворювання: така,…

РЕЙТЕРА (H. REITER) ТРІАДА – див.: Рейтера хвороба.

РЕЙТЕРА (H. REITER) СИНДРОМ – див.: Рейтера хвороба.