Глосарій

РАДІОПУЛЬМОНОГРАФІЯ – радіо графічне дослідження легеневої вентиляції та життєвої місткості легень, що грунтується на використанні для дихання повітряно-ксенонової суміші, яка містить радіоактивний ксенон.

РАДІОПРОТЕКТОРИ – речовини, введення яких в організм або поживне середовище перед дією іонізуючих випромінювань зменшує вплив радіації. Існує багато механізмів дії Р.: рекомбінація Р. з вільними радикалами, що виникають при…

РАДІОПРОНАТОРНИЙ РЕФЛЕКС – див.: Променевий рефлекс.

РАДІОПНЕВМОГРАФІЯ – див.: Радіо пульмонографія.

РАДІОНУКЛІДИ – радіоактивні атоми.

РАДІОМІМЕТИЧНІ РЕЧОВИНИ – хімічні сполуки, які при введенні в організм або в поживне середовище зумовлюють реакцію організму, що нагадує радіаційний ефект. Дія Р. р. виявляється в пошкодженнях хромосом, аномаліях поділу…

РАДІОМІМЕТИКИ – див.: Радіоміметичні речовини.

РАДІОМІМЕТИЧНА АКТИВНІСТЬ – здатність деяких речовин діяти на організм людини, тварин, рослин, на мікроорганізми, спричиняючи ураження, за своїми проявами схожі з радіаційним ураженням. В основі Р. а. є шкід лива…

РАДІОМЕТРІЯ ЛЮДИНИ – визначення активності та розподілу радіонуклідів, що містяться в організмі, за їх зовнішнім випромінюванням із гігієнічною, лікувальною і науковою метою.

РАДІОМЕТРІЯ – методи визначення активності та концентрації радіоактивних речовин у різних пробах і джерелах іонізуючого випромінювання, а також спектрів їх випромінювання.

РАДІОЛОГІЯ МЕДИЧНА – наука про застосування іонізуючого випромінювання в медицині; Р. м. являє собою комплекс біологічних, медичних, гігієнічних, фізіологічних та технічних знань, орієнтованих на використання джерел іонізуючого випромінювання у діагностичних,…

РАДІОЛОГІЯ ВІЙСЬКОВА – розділ військової медицини та медичної радіології, який вивчає особливості радіаційних уражень, що викликаються ядерною (термоядерною) зброєю, та розробляє методи і засоби діагностики, лікування та профілактики бойових радіаційних…

РАДІОЛОГІЧНИЙ ІНСТРУМЕНТАРІЙ – інструменти, призначені для маніпуляцій з джерелами іонізуючого випромінювання при проведенні медичних процедур і для захисту рук оператора від опромінення.

РАДІОЛОГІЧНИЙ ЗАХИСТ – див.: Протипроменевий захист.

РАДІОЛОГ – лікар-фахівець з медичної радіології та променевої терапії.

РАДІОЛІЗ – розкладання молекул води та інших речовин, зокрема в клітинах, під впливом іонізуючих випромінювань; виникає при іонізації внаслідок розриву хімічних ковалентних зв’язків між атомами в молекулі; при опроміненні у…

РАДІОКАРДІОЦИРКУЛОГРАФІЯ – дослідження гемодинаміки, яке грунтується на одночасній графічній реєстрації змін концентрації радіофармацевтичного препарату в крові, що протікає через будь-яку порожнину серця в будь-яку периферійну судину.

РАДІОКАРДІОГРАФІЯ – дослідження серцевої діяльності, яке грунтується на графічній реєстрації змін концентрації радіофармацевтичного препарату в крові, що протікає через будь-яку порожнину серця.

РАДІОІМУНОЛОГІЧНИЙ МЕТОД – метод кількісного визначення активних сполук, що мають антигенні властивості, та антигенів мікроорганізмів за допомогою аналогічних відомих антигенів або антитіл, помічених радіоактивним ізотопом.

РАДІОІМУНОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ – див.: Радіоімунологічний метод.