Глосарій

РАДІОАКТИВНІ ПРЕПАРАТИ – ра діоактивні речовини, що містять радіоактивні нукліди, виготовлені в різноманітних формах і призначені для різних цілей.

РАДІОАКТИВНІ ОПАДИ – частинки (тверді або рідкі), які випадають з атмо сфери на поверхню землі.

РАДІОАКТИВНІ КОЛОЇДИ – група радіофармацевтичних препаратів, що є розчинами, які містять мічені радіонуклідами колоїдні частинки.

РАДІОАКТИВНІ ЕЛЕМЕНТИ – хімічні елементи, всі ізотопи яких радіо активні (технецій, прометій, полоній і всі наступні за ним у періодичній системі Менделеєва елементи).

РАДІОАКТИВНІ ГАЗИ – радіоактивні нукліди, що перебувають у газоподібному стані.

РАДІОАКТИВНІ ВІДХОДИ – вироби, матеріали та біологічні об’єкти, забруднені радіонуклідами в кількостях, що перевищують значення, установлені нор мами та правилами; Р. в. не підлягають подальшому застосуванню.

РАДІОАКТИВНІ АЕРОЗОЛІ – аерозолі, дисперсна фаза яких містить радіонукліди.

РАДІОАКТИВНИЙ – такий, що здатний до радіоактивності.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАРАЖЕННЯ – концентрація штучних радіоактивних речовин у живих організмах, продовольчих і фуражних продуктах та грунті.

РАДІОАКТИВНЕ ЗАБРУДНЕННЯ – див.: Радіоактивне зараження.

РАДІО- (лат. radio – випромінювати) – частина складних слів, яка означає належність до випромінювання або радіотехніки.

РАДІЙ – Ra; радіоактивний елемент ІІ групи періодичної системи елементів Менделєєва; порядковий номер 88, атомна вага 226,05; крім основного ізотопу 226Ra, відомі 3 природних ізотопи Р.: продукт розпаду актинію 223Ra,…

РАДІАЦІЯ СОНЯЧНА – випромінювання електромагнітної і корпускулярної природи, яке виходить із Сонця; основна частина енергії випромінювання припадає на видиму й інфрачервону частину електромагнітного спектра; меншу частину становить випромінювання в рент…

РАДІАЦІЙНО-ХІМІЧНІ ПРОЦЕСИ – хімічні реакції, які протікають при взаємодії іонізуючого випромінювання з речовиною; внаслідок Р.-х. п. утворюються хімічно активні вільні атоми та радикали, а також збуджені молекули.

РАДІАЦІЙНІ ПОЯСИ ЗЕМЛІ – потоки заряджених частин (протонів і електронів), які захоплені геомагнітним полем і утворюють у навколоземному космічному просторі ділянки підвищеного іоні зуючого випромінювання.

РАДІАЦІЙНИЙ ЕФЕКТ – реакція клітин або організму на дію іонізуючих випромінювань; реєструється як зміна швидкості поділу клітини, мутацій або пошкоджень хромосом, пікноз ядер, порушення тонкої будови ядра, мітохондрій та інших…

РАДІАЦІЙНИЙ – такий, що стосується радіації.

РАДІАЦІЙНА МІКРОБІОЛОГІЯ – див.: Мікробіологія радіаційна.

РАДІАЦІЙНА ІМУНОЛОГІЯ – див.: Імунологія радіаційна.

РАДІАЦІЙНА ЕКОЛОГІЯ – див.: Ра діоекологія.