Глосарій

ПСИХІЧНО ХВОРІ – хворі з набутим або вродженим розладом психічної діяльності.

ПСИХІЧНІ ХВОРОБИ – захворювання головного мозку, які проявляються різноманітними розладами психічної діяльності – продуктивними (галюцинації, марення, афективні порушення) та негативними (випадіння або послаблення психічної діяльності), а також загальними змінами особи.

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ РЕЗИДУАЛЬНІ – окремі психопатологічні симптоми, частіше маячні ідеї, які залишаються на тривалий час після перенесеного психозу; характеризуються поступовим послабленням.

ПСИХІЧНІ ПРОЦЕСИ – окремі проя ви психічної діяльності людини, що умовно виділяються як самостійні об’єкти дослідження (сприйняття, від чуття, мислення та ін.).

ПСИХІЧНИЙ СТАН – 1) ознаки пси хічної діяльності, які характеризують її в даний час; 2) (у психіатрії) сукупність ознак психічного розладу.

ПСИХІЧНИЙ РОЗПАД – глибоке порушення психічної діяльності, яке характеризується повною зупинкою всіх розумових процесів, втратою контакту з оточуючим світом та повною безпорадністю хворого.

ПСИХІЧНИЙ РОЗВИТОК ПАТОЛОГІЧНИЙ – див.: Патологічний розвиток особи.

ПСИХІЧНИЙ ПРОЦЕС ЯСПЕРСА – див.: Ясперса психічний процес.

ПСИХІЧНИЙ ПОЗИТИВНИЙ СИМПТОМ – прояви патологічно підвищеної продуктивності психічної діяльності, що спостерігається при психічних захворюваннях.

ПСИХІЧНИЙ НЕГАТИВНИЙ СИМПТОМ – будьякі прояви збіднення особи хворого, зміни її складу, послаблення психічної діяльності, що спостерігаються при психічних захворюваннях.

ПСИХІЧНИЙ ЕПІЛЕПТИЧНИЙ ЕКВІВАЛЕНТ – психічний розлад, який заміщає епілептичний напад; характеризується короткочасним потьмаренням свідомості, дисфорією, перехідними психозами або імпульсивними потягами.

ПСИХІЧНИЙ ДИЗОНТОГЕНЕЗ – порушення психічного розвитку переважно в дитячому та підлітковому віці внаслідок патології дозрівання структур і функцій головного мозку; основними типами П. д. є ретардація, або затриманий розвиток, диспропорційний…

ПСИХІЧНИЙ – такий, що стосується психіки.

ПСИХІЧНЕ РОЗЩЕПЛЕННЯ – порушення єдності психічної діяльності у вигляді розпаду логічної і змістовної єдності розумових процесів, погодженості між мисленням та афектами.

ПСИХІЧНЕ НАВАНТАЖЕННЯ – навантаження стосовно психічних функцій людини, яке полягає в прийомі та переробці інформації.

ПСИХІЧНЕ ЗРУШЕННЯ – див.: Особисте зрушення.

ПСИХІЧНА ПОДВІЙНІСТЬ – див.: Амбівалентність.

ПСИХІЧНА НЕЗРІЛІСТЬ – див.: Інфантилізм психічний.

ПСИХІЧНА ЗАГАЛЬМОВАНІСТЬ – уповільнення темпів протікання психічних процесів.

ПСИХІЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ – див.: Психіка.