Глосарій

ПРОМІЖНА БОРОЗНА ЗАДНЯ (SULCUS INTERMEDIUS POSTERIOR) – парне лінійне заглиблення на поверхні довгастого мозку та шийного і грудного відділів спинного мозку, яке поділяє задній канатик на тонкий і клиноподібний пучки.

ПРОМІЄЛОЦИТ (PROMYE LOCYTUS) – клітина, яка є попередником мієлоцита; утворюється із мієлобласта; відрізняється від мієлобласта більшими розмірами, нерівномірністю забарвлення та калібру ниток хроматину в ядрі, а також значно більш вираженою…

ПРОМИВАННЯ ШЛУНКА – процедура видалення із шлунка його вмісту, яка застосовується з лікувальною або діагностичною метою.

ПРОМИВАННЯ ВУХА – лікувальна процедура для видалення сірчаної пробки або чужорідного тіла із зовнішнього слухового проходу.

ПРОМЕТАФАЗА – див.: Метакінез.

ПРОМЕНИСТІ ГРИБИ – див.: Актиноміцети.

ПРОМЕНЕВОГО НЕРВА СИНДРОМ – 1) симптомокомплекс, зумовлений ураженням променевого нерва; характеризується поєднанням неможливості розгинати кисть та пальці і відведення великого пальця з розладами чутливості по задній поверхні плеча, передпліччя і,…

ПРОМЕНЕВОГО НЕРВА КАНАЛ (CANALIS HUMEROMUSCULARIS) – див.: Плечом’язовий канал.

ПРОМЕНЕВІ УСКЛАДНЕННЯ – патологічні зміни, які характеризуються, головним чином, структурними порушеннями, що виникають у різні строки після дії іонізуючого випромінювання і залежать від дози іонізуючого випромінювання і радіочутливості опромінених тканин.

ПРОМЕНЕВІ УРАЖЕННЯ – патологічні зміни в організмі, органах і тканинах, які розвиваються внаслідок дії іонізуючого випромінювання.

П. Р. МІСЦЕВІ – П. р., в основі яких лежать запальні зміни в тканинах з перехідним порушенням крово- і лімфообігу, а також зміни проникливості судин.

ПРОМЕНЕВІ РЕАКЦІЇ ЗАГАЛЬНІ – П. р., в основі яких лежать нейрогормональні і гуморальні зміни, що поєднуються з аутоімунними процесами.

ПРОМЕНЕВІ РЕАКЦІЇ – сукупність патологічних змін загального і місцевого характеру, які виникають безпосередньо під час або зразу після опромінення і характеризуються, головним чином, функціональними порушеннями і, як правило, зворотністю процесу.

ПРОМЕНЕВИЙ ФЕНОМЕН – при не значному розведенні складених долонями кистей (з випрямленими пальцями) пальці ураженої кисті, мимовільно згинаючись, ковзаються по долоні здорової кисті; симптом ураження променевого нерва.

ПРОМЕНЕВИЙ РЕФЛЕКС – при ударі молоточком по шилоподібному відростку променевої кістки спостерігається пронація та згинання передпліччя, інколи і пальців; фізіологічний рефлекс.

П. Х. ХРОНІЧНА – захворювання з різноманітними клінічними синдромами, які розвиваються при тривалій дії іонізуючого випромінювання у відносно малих, але таких, що перевищують допустимі рівні, дозах; П. х. хронічна характеризується…

П. Х . ГОСТРА – П. х. в клінічному перебігу якої розрізняють чотири періоди: початковий, або період первинної загальної реакції; прихований, або латентний, період видимого клінічного благополуччя; період розпалу або…

ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА – захворювання, яке розвивається внаслідок дії іоні зуючого випромінювання в дозах, що перевищують допустимі; у першу чергу уражаються системи, що перебувають під час опромінення в стані активного органогенезу…

ПРОМЕНЕВА ТОЧКА – найвища точка головки променевої кістки; антропометрична точка.

ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ – лікування різних захворювань за допомогою іонізуючого випромінювання; за видом випромінювання, яке застосовується, розрізняють фотонну (квантову) і корпускулярну П.т.; квантову П. т. проводять рент генівським (низьковольтним, ортовольтним і…