Глосарій

ПРОМЕНЕВИЙ ФЕНОМЕН – при не значному розведенні складених долонями кистей (з випрямленими пальцями) пальці ураженої кисті, мимовільно згинаючись, ковзаються по долоні здорової кисті; симптом ураження променевого нерва.

ПРОМЕНЕВИЙ РЕФЛЕКС – при ударі молоточком по шилоподібному відростку променевої кістки спостерігається пронація та згинання передпліччя, інколи і пальців; фізіологічний рефлекс.

П. Х. ХРОНІЧНА – захворювання з різноманітними клінічними синдромами, які розвиваються при тривалій дії іонізуючого випромінювання у відносно малих, але таких, що перевищують допустимі рівні, дозах; П. х. хронічна характеризується…

П. Х . ГОСТРА – П. х. в клінічному перебігу якої розрізняють чотири періоди: початковий, або період первинної загальної реакції; прихований, або латентний, період видимого клінічного благополуччя; період розпалу або…

ПРОМЕНЕВА ХВОРОБА – захворювання, яке розвивається внаслідок дії іоні зуючого випромінювання в дозах, що перевищують допустимі; у першу чергу уражаються системи, що перебувають під час опромінення в стані активного органогенезу…

ПРОМЕНЕВА ТОЧКА – найвища точка головки променевої кістки; антропометрична точка.

ПРОМЕНЕВА ТЕРАПІЯ – лікування різних захворювань за допомогою іонізуючого випромінювання; за видом випромінювання, яке застосовується, розрізняють фотонну (квантову) і корпускулярну П.т.; квантову П. т. проводять рент генівським (низьковольтним, ортовольтним і…

ПРОМЕЖИННИЙ ВИГИН (FLEXURA PERINEALIS) – нижній сагітальний вигин прямої кишки, спрямований опуклістю вперед і вгору.

ПРОМЕЖИНА АКУШЕРСЬКА – частина промежини, яка розміщена між задньою спайкою великих соромітних губ та задньопрохідним отвором.

ПРОМЕЖИНА (PERINEUM) – ділянка між лобковим симфізом спереду, верхівкою куприка ззаду, сідничими горбами та крижово-горбистими зв’язками з боків; П. є нижньою стінкою тулуба, через яку проходять сечовипускальний канал, пряма кишка,…

ПРОЛІФЕРАЦІЯ – новоутворення клітин шляхом їхнього розмноження поділом; новоутворення внутрішньоклітинних структур; розростання тканин.

ПРОЛІНЕМІЯ ІІ ТИПУ – порушення обміну проліну, внаслідок дефекту ферменту піролін-5-карбоксилатдегідрогенази; клінічно проявляється судомами, розумовою відсталістю.

ПРОЛІНЕМІЯ І ТИПУ – порушення обміну проліну внаслідок дефекту ферменту проліноксидази; клінічно спостерігається спадковий нефрит, глухота внаслідок ураження слухового нерва.

ПРОЛІН – С5Н9О2N; піролідин-2-карбонова кислота, гетероциклічна амінокислота. В організмі синтезується з глутамі нової кислоти. Входить до складу майже всіх білків і фізіологічно важливих речовин, може бути у вільному стані.

ПРОЛІМФОЦИТ – клітина, яка є попередником лімфоцита; утворюється із лімфобласта; відрізняється від лімфоцита меншим розміром ядра і більшими розмірами цитоплазми.

ПРОЛЕЖНІ – ішемічний некроз та виразкування тканин над кістковим виступом, які тривалий час підлягають неперервному тиску ззовні; процес утворення П. поділяють на кілька стадій залежно від того, які тканини уражаються:…

ПРОЛАПС ПРЯМОЇ КИШКИ – випинання прямої кишки через задній прохід.

Пролапс міжхребцевого диска (лат. prolapsus disci intervertebralis) зазвичай ототожнюється з грижою міжхребцевого диска. Це патологічний стан, коли міжхребцевий диск виходить за межі своїх анатомічних меж, чинячи тиск на спинний мозок…

ПРОЛАПС – випадіння або відвисання назовні чи вивертання назовні внутрішнього органа або його частини через природний чи штучний отвір.

ПРОЛАН – речовина гормонального характеру; виділяється хоріоном плаценти; за хімічним складом та дією близький до гонадотропних гормонів гіпофізу, але не ідентичний; розрізняють пролан А і Б; перший стимулює дозрівання яйцеклітин…