Глосарій

ПРОКТОСТЕНОЗ – стеноз, стриктура, звуження прямої кишки.

ПРОКТОСТАЗ – надмірне накопичення та застій екскрементів у прямій кишці, проктогенний запор.

ПРОКТОСПАЗМ – спазм заднього проходу або прямої кишки.

ПРОКТОСКОПІЯ – див.: Ректоскопія.

ПРОКТОСИГМОЇДОСКОПІЯ – див.: Ректороманоскопія.

ПРОКТОСИГМОЇДИТ – поєднане запалення прямої і сигмоподібної кишки.

ПРОКТОРАГІЯ – значне виділення із прямої кишки слизу, гною з домішкою крові.

ПРОКТОПЛАСТИКА – хірургічна пластика прямої кишки після її ампутації або при її вродженій відсутності.

ПРОКТОПЕРИНЕОРАФІЯ – накладення хірургічних швів на промежину і пряму кишку.

ПРОКТОПЕКСІЯ – хірургічна фіксація прямої кишки при її випадінні.

ПРОКТОМІКСОРЕЯ – нападоподібне, часто мимовільне, виділення слизу із прямої кишки.

ПРОКТОЛОГІЯ – розділ клінічної медицини, що вивчає етіологію і патогенез захворювань прямої кишки, оточуючих її тканин та ободової кишки, розробляє методи їхньої діагностики і лікування.

ПРОКТОКОЛІТ ВИРАЗКОВИЙ – див.: Коліт виразковий неспецифічний.

ПРОКТОКОЛЕКТОМІЯ – хірургічне видалення всіх відділів ободової і прямої кишок.

ПРОКТОДИНІЯ – болючі спазми прямої кишки.

ПРОКТО- – див.: Прокт-.

ПРОКТИТ – запалення прямої кишки; за перебігом виділяють гострий, підгост рий та хронічний П.; при гострому перебігу виділяють катаральну, гнійну, виразкову, виразково-некротичну, фібринозну і геморагічну форми П.

ПРОКТЕКТОМІЯ – хірургічне видалення дистальної частини прямої кишки разом із внутрішнім та зовнішнім сфінк тером заднього проходу з формуванням протиприродного заднього проходу.

ПРОКТЕЙРИНТЕР – інструмент, який являє собою гумовий балон грушоподіб ної форми місткістю 130–150 мл; застосовується для проктейризу.

ПРОКТЕЙРИЗ – стимуляція пологової діяльності, яка грунтується на розширенні прямої кишки породіллі за допомогою заповненого рідиною гумового балона, що вводиться в неї.