Глосарій

ПРОЛАМІНИ – прості білки, що містяться в насінні злакових культур. При гідролізі утворюється значна кількість амінокислоти – проліну і глутамінової кислоти. П. дуже бідні на лужні амінокислоти. До П. належать…

ПРОЛАКТИН – див.: Лактогенний гормон.

ПРОЛАБУВАННЯ СТУЛОК МІТРАЛЬНОГО КЛАПАНА СИНДРОМ – симптомокомплекс, який спостерігається при западінні стулки або стулок мітрального клапана в порожнину лівого передсердя в період систоли, що зумовлено вродженою слабкістю хорд або ураженням…

ПРОЛАБУВАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ – випинання головного мозку та його оболонок за межі дефекту че репа.

ПРОКТОЦЕЛЕ – див.: Ректоцеле.

ПРОКТОТОМІЯ – хірургічний розтин просвіту прямої кишки на місці заднього проходу при його атрезії.

ПРОКТОСТОМІЯ – хірургічне формування зовнішньої нориці прямої кишки.

ПРОКТОСТЕНОЗ – стеноз, стриктура, звуження прямої кишки.

ПРОКТОСТАЗ – надмірне накопичення та застій екскрементів у прямій кишці, проктогенний запор.

ПРОКТОСПАЗМ – спазм заднього проходу або прямої кишки.

ПРОКТОСКОПІЯ – див.: Ректоскопія.

ПРОКТОСИГМОЇДОСКОПІЯ – див.: Ректороманоскопія.

ПРОКТОСИГМОЇДИТ – поєднане запалення прямої і сигмоподібної кишки.

ПРОКТОРАГІЯ – значне виділення із прямої кишки слизу, гною з домішкою крові.

ПРОКТОПЛАСТИКА – хірургічна пластика прямої кишки після її ампутації або при її вродженій відсутності.

ПРОКТОПЕРИНЕОРАФІЯ – накладення хірургічних швів на промежину і пряму кишку.

ПРОКТОПЕКСІЯ – хірургічна фіксація прямої кишки при її випадінні.

ПРОКТОМІКСОРЕЯ – нападоподібне, часто мимовільне, виділення слизу із прямої кишки.

ПРОКТОЛОГІЯ – розділ клінічної медицини, що вивчає етіологію і патогенез захворювань прямої кишки, оточуючих її тканин та ободової кишки, розробляє методи їхньої діагностики і лікування.

ПРОКТОКОЛІТ ВИРАЗКОВИЙ – див.: Коліт виразковий неспецифічний.