SUTURA

Знижка - 10% на весь медичний одяг по промокоду HALAT5

Глосарій

ПРОКТАЛГІЯ

ПРОКТАЛГІЯ – болі в ділянці прямої кишки; розрізняють первинну і вторинну П.

ПРОКТ-

ПРОКТ- (прокто-; грец. prōktos – відхідник) – частина складних слів, яка означає належність до відхідника або прямої кишки.

ПРОКСИМАЛЬНИЙ

ПРОКСИМАЛЬНИЙ – орган або його частина, що спрямована або міститься ближче до осі тіла, до серединної лінії.

ПРОКРЕАЦІЯ

Прокреація (від лат. procreatio – народження, створення) — це процес відтворення потомства, що забезпечує продовження виду. У біологічному та медичному контексті прокреація включає всі етапи, пов’язані з заплідненням, вагітністю, народженням…

ПРОКОАГУЛЯНТНИЙ ФОСФОЛІПІД

ПРОКОАГУЛЯНТНИЙ ФОСФО ЛІПІД – фактор клітинної поверхні, що є компонентом системи зсідання крові; П. ф. є кислим фосфоліпідом (в основному фосфатидилсерин), розміщеним на поверхні активованих тромбоцитів та тканинних клітин; функціонує…

ПРОКАРІОТИ

ПРОКАРІОТИ – організми, які не мають сформованого клітинного ядра; ядерна речовина перебуває у вигляді включених безпосередньо в цитоплазму молекул дезоксирибонуклеїнової кислоти (інколи рибонуклеїнової кислоти), з якими пов’язана генетична інформація. П.…

ПРОІНСУЛІН

ПРОІНСУЛІН – біосинтетичний попередник (прогормон) інсуліну, що синтезується в β-клітинах панкреатичних острівців.

ПРОЗОРОВА СИМПТОМ

ПРОЗОРОВА (А. Е. ПРОЗОРОВ) СИМПТОМ – при рентгенологічному дослідженні спостерігається зміщення тіні серця при видиханні в здоровий бік; ознака ексудативного плевриту. – рентгенологічна ознака ексудативного плевриту: зміщення тіні ексудату донизу…

ПРОЗОПОПЛЕГІЯ

ПРОЗОПОПЛЕГІЯ – параліч мімічної мускулатури, зумовлений ураженням лицьового нерва.

ПРОЗОП-

ПРОЗОП- (прозопо-; грец. prosōpon – лице, обличчя) – частина складних слів, яка означає належність до лиця.

ПРОЗЕКТОР

ПРОЗЕКТОР – лікар-патологоанатом, який здійснює розтин трупів з метою вивчення причин смерті, змін будови органів і тканин тощо.

ПРОЕКЦІЙНІ НЕРВОВІ ШЛЯХИ

ПРОЕКЦІЙНІ НЕРВОВІ ШЛЯХИ (TRACTUS NERVOSI PROJECTIONIS) – провідні шляхи ц. н. с., які з’єднують кору великого мозку і мозочка з нижчерозміщеними відділами головного і спинного мозку.