Глосарій

ПРІОНИ (ПРОТЕЇНОВІ ІНФЕКЦІЙНІ НУКЛЕОЛИ) – клас інфекційних агентів, що являють собою мутантів клітинної ізоформи нормального пріон-протеїну (PrP); пріон-протеїн є сіалоглікопротеїдом з молекулярною масою 33000–35000 дальтон, що кодується єдиним геномом, розміщеним…

ПРІБРАМА (B. O. PRIBRAM) ХВОРОБА – патологічний стан, який розвивається у віддалені строки після гастроентеростомії; характеризується ознаками порушення функції шлунка.

ПРІАПІЗМ – тривала болюча ерекція статевого члена, звичайно, без статевого збудження; викликається хворобли вими причинами, часто функціонального харак теру (особливо вранці до про будження).

ПРИЧИННІСТЬ – категорія, яка відбиває об’єктивно необхідний генетичний зв’язок явищ, з яких одне (причина) за певних умов з необхідністю викликає виникнення іншого (наслідку або дії).

ПРИХРЕБЕТНА ЛІНІЯ – умовна вертикальна лінія на спині, яка проводиться на рівній відстані від лопаткової і хребтової ліній.

ПРИСУГЛОБОВА КІСТА ШКІРИ – див.: Синовіальна кіста шкіри.

ПРИСТРАСТЬ – спосіб життя, що визначається всепоглинаючим, таким що не підлягає вольовому контролю, компульсивним потягом до будь-якої речовини; П. може зустрічатися і за відсутності фізичної залежності.

ПРИСТОСУВАННЯ – розвиток у будь-яких біосистем біологічних властивостей, що забезпечують їхню життєдіяль ність при змінах в оточуючому середовищі або в самій біосистемі; виділяють два основних типи П.: генотипове П., яке…

ПРИСТОСУВАЛЬНІ РЕАКЦІЇ – процеси, які виникають у біосистемі при дії біологічно значимих факторів і забезпечують її пристосування до умов існування.

ПРИСІДАННЯ СИМПТОМ – див.: Шерешевського симптом.

ПРИСИПКИ – очищені, найдрібніші, хімічно індиферентні або активно діючі порошки, які застосовуються для попередження і лікування переважно запальних захворювань шкіри, а також у косметиці.

ПРИСЕРЕДИННИЙ – такий, що розміщений біля серединної лінії, площини.

ПРИРОЩЕННЯ ПЛАЦЕНТИ – патологічне прикріплення плаценти, при якому ворсини хоріону вростають у міометрій внаслідок часткової або повної відсутності губчастого шару ендометрію, що бере участь в утворенні базального відділу децидуальної оболонки;…

ПРИРОДОЗНАВСТВО – сукупність наук про природу.

ПРИРОДНЕ ВОГНИЩЕ – територія, на якій відбувається неперервна циркуляція збудника певного інфекційного за хворювання серед тварин за допомогою живих переносників.

ПРИРОДНА ВОГНИЩЕВІСТЬ ХВОРОБ – особливість деяких заразних за хворювань людини, яка полягає в тому, що вони мають у природі вогнища, які виникли еволюційно й існування яких забезпечується послідовним переходом збудника…

ПРИРОДЖЕНИЙ РЕФЛЕКС – див.: Безумовний рефлекс.

ПРИПІКАЮЧІ ЛІКАРСЬКІ ЗАСОБИ – лікарські засоби, які при нанесенні на шкіру і слизові оболонки викликають загибель клітин поверхневого шару тканини з утворенням струпа з чітко вираженою демаркаційною лінією.

ПРИПІКАННЯ – лікарська маніпу ляція, яка полягає в нанесенні з лі кувальною метою локального поверхневого опіку або викликанні більш глибоких явищ некробіозу, аж до утворення струпа.

ПРИПАРКИ – лікувальна процедура, яка призначається для місцевого прогрівання ділянки тіла; для П. застосовують речовини, які погано проводять тепло; розрізняють сухі та вологі П.