Глосарій

ПРИГЛОТКОВИЙ АБСЦЕС – обмежене скупчення гною в сполучній тканині бокового приглоткового простору; у більшості випадків П. а. є ускладненням гострого паратонзилярного абсцесу; може також виникати внаслідок прориву гною з абсцесу…

ПРИВУШНО-ЖУВАЛЬНА ДІЛЯНКА (REGIO PAROTIDEOMASSETERICA) – ділянка лиця, обмежена зверху виличною дугою, попереду – переднім краєм жувального м’яза, знизу – нижнім краєм нижньої щелепи, позаду – зовнішнім слуховим проходом та переднім…

ПРИВУШНА ЗАЛОЗА (GLANDULA PAROTIS) – слинна залоза, розміщена в привушно-жувальній ділянці; П. з. є найбільшою слинною залозою; у П. з. розрізняють поверхневу частину, що прилягає до жувального м’яза, і глибоку…

ПРИВІДНОЇ ПЕТЛІ СИНДРОМ – пізнє ускладнення резекції шлунка, зумовлене порушеннями проходження вмісту привідної кишкової петлі у відвідну; характеризується болями в правому підребер’ї та блюванням із жовчю.

ПРИВІДНИЙ КАНАЛ (CANALIS ADDUCTORIUS) – простір між великим привідним та широким медіальним м’язами в нижній третині стегна, який сполучається із підколінною ямкою; у П. к. проходять стегнові артерія і вена…

ПРИВІДНИЙ – такий, що здійснює приведення.

ПРИВЄСА (М. Г. ПРИВЕС) МЕТОД РЕНТГЕНОНЕЙРОГРАФІЇ – метод вивчення периферійної нервової системи, який грунтується на заповненні периневральних просторів нерва контрастною речовиною (коларголом) на трупах, і торотрастом, який вводиться в субарахноїдальний…

ПРИВЄСА (М. Г. ПРИВЕС) МЕТОД КОНСЕРВУВАННЯ ТРУПІВ – спосіб бальзамування, який полягає в промиванні кров’яного русла трупа аміачною водою, заповненні судин темно-червоним латексом та обробці тканин 50 % водним розчином…

ПРИВЄСА (М. Г. ПРИВЕС) МЕТОД КОНСЕРВАЦІЇ СУХИХ ПРЕПАРАТІВ – метод консервації, який полягає в нанесенні на поверхню препарату 5 % розчину поліізобутилену в бензині або бензолі з наступним покриттям поверхні…

ПРИВЕДЕННЯ – рух кінцівки, спрямований до серединної лінії тіла.

ПРЖЕВАЛЬСЬКОГО (Б. Г. ПРЖЕВАЛЬСЬКИЙ) СИМПТОМ – у позиції лежачи на спині у хворого спостерігається обмеженість здатності підняти випрямлену праву ногу; можлива ознака апендициту.

ПРЕЦИПІТОВАНИЙ – 1) осаджений із розчину, такий, що випав в осад; осаджений; 2) раптовий, стрімкий, несподіваний.

ПРЕЦИПІТАЦІЯ – імунологічна реакція осадження із розчину комплексу антиген-антитіло, що утворюється внаслідок з’єднання розчинного антигену зі специфічними антитілами.

ПРЕЦИПІТАЦІЇ РЕАКЦІЯ – метод виявлення та ідентифікації антитіл або розчинних антигенів, який грунтується на феномені преципітації.

ПРЕЦИПІТАТ – осад, який виникає при преципітації.

ПРЕЦИЗІЙНИЙ – високоточний.

ПРЕФОРМІЗМ – вчення в біології, що виходить з ідеї передіснування всіх частин організму тварини і людини в статевих клітинах; панувало в біології XVII– XVIII століть; прихильники П. вважали, що всі…

ПРЕТТА (J. H. PRATT) СИМПТОМ – м’язова ригідність у ділянці рани; можлива ознака гангрени або некрозу тканин.

ПРЕТЕКТАЛЬНЕ ПОЛЕ (AREA PRETECTALIS) – див.: Предпокриттєве поле.