Глосарій

ПОСТХОЛЕЦИСТЕКТОМІЧНА ХВОРОБА – див.: Постхолецистекто мічний синдром.

ПОСТФЕБРИЛЬНИЙ – такий, що виник або відбувається після гарячки; піс ля гарячковий.

ПОСТУРАЛЬНІ РЕФЛЕКСИ – рефлекси, що забезпечують підтримку певної позиції в просторі всього тіла або його частини.

Посттромбофлебітичний синдром (ПТФС) — це комплекс симптомів, який зазвичай розвивається після тромбофлебіту глибоких вен нижніх кінцівок. Це захворювання пов’язане з порушенням венозного відтоку внаслідок пошкодження венозних клапанів або збереження тромбів…

ПОСТТРЕПАНАЦІЙНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, зумовлений рубцевими зрощеннями оболонок головного мозку після трепанації черепа; характеризується поєднанням болючості в ділянці дефекту черепа з головними болями при змінах атмосферного тиску.

ПОСТТРАНСФУЗІЙНИЙ ШОК – трансфузійне ускладнення, яке виникло в момент введення або після введення в організм хворого несумісної або недоброякісної крові, а також недоброякісних кровозамінних рідин; характеризується розладами кровообігу та іншими…

ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ СТРЕСОВИЙ РОЗЛАД – невротичний розлад, що виникає внаслідок перебування у надзвичайно стресових умовах і характеризується повторно виникаючими епізодами переживань обставин стресової ситуції, зниженням емоційного реагування та загальним дисфоричним збудженням;…

ПОСТТРАВМАТИЧНИЙ – такий, що виник після травми, після поранення або внаслідок травми чи поранення.

ПОСТТАХІКАРДІЙНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спосте рігається після тривалого пароксизму тахікардії або мерехтливої тахікардії; характеризується поєднанням слабкості і неприємних відчуттів у ділянці серця, електрокардіографічними ознаками метаболічних змін у міокарді.

ПОСТРІЛ – процес виштовхування снаряда із каналу ствола пороховими газами; снарядом найчастіше є куля, яка може бути безоболонкова (свинцева) або оболонкова – свинець покритий латунню, мельхіором тощо; застосовуються також кулі…

ПОСТРЕАНІМАЦІЙНИЙ ПЕРІОД – період після реанімації та відновлення діяльності серцево-судинної системи та дихання, упродовж якого може розвиватися постреанімаційна патологія різних органів і систем; у П. п. розрізняють 3 стадії –…

ПОСТРАДІАЦІЙНІ ЕФЕКТИ – прояви наслідків опромінення біологічних об’єктів іонізуючим випромінюванням; характер та вираженість П. е. залежать від дози, потужності та виду випромінювання; П. е. поділяють на соматичні і генетичні; соматичні…

ПОСТРАДІАЦІЙНЕ ВІДНОВЛЕННЯ – зменшення радіаційного ураження клітини або організму внаслідок лікві дації пошкоджень, що виникли в молекулах чи органелах клітини під дією іоні зуючого випромінювання.

ПОСТПУБЕРТАТНИЙ ПЕРІОД – період розвитку людини після завершення статевого дозрівання.

ПОСТОПЕРАТИВНИЙ – такий, що виник після операції, проявився після хірургічного втручання; післяопераційний.

ПОСТОЛІТ – конкремент, який утворюється із смегми в препуціальному мішку при фімозі.

ПОСТНАТАЛЬНИЙ – такий, що від бувся після народження, після пологів; післяпологовий.

ПОСТКОМОЦІЙНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що виникає через кілька тижнів або місяців після закритої черепно-мозкової травми; характеризується поєднанням подразливої слабкості, фізичного і психічного виснаження, головних болей, вегетативних розладів, запаморочень та ін.

ПОСТКОМІСУРОТОМНИЙ СИНДРОМ – див.: Посткардіотомний синдром.

П. С. У ЧОЛОВІКІВ – симптомокомп лекс, що є ре зуль татом травматичної, оперативної або променевої кастрації, а також деструкції тестикулярної тканини внаслідок гострих та хронічних інфек ційних захворювань; розвиток…