Глосарій

ЯЄЧНИКОВИЙ – такий, що стосується яєчника або належить до нього.

ЯЄЧНИКОВА ЯМКА – заглиблення парієтальної очеревини на боковій стінці малого таза позаду широкої маткової зв’язки, в якому розміщений яєчник.

ЯЄЧНИКІВ ГІПЕРСТИМУЛЯЦІЇ СИНДРОМ – ятрогенний стан, який може зустрічатися в жінок, що переживають індукцію овуляції; характеризується легким аж до значного збільшенням яєчників з транссудацією рідини та білків, що призводить до асциту, гідротораксу та гідроперикарду, азотемії, олігурії і тромбоемболізму.

ЯЄЧНИК (OVARIUM) – парна жіноча статева залоза, розміщена в малому тазі з обох боків матки; є органом, в якому утворюються яйцеклітини і виробляються статеві гормони.

ЯЄЧКОВО-СЕРЦЕВИЙ РЕФЛЕКС – при больовому подразненні яєчка спо стерігається зміна ритму серцевої діяльності та дихання, спазм або розширення кровоносних судин, розширення зіниць.

ЯЄЧКО ДОДАТКОВЕ – вада розвитку, що являє собою третє яєчко, яке може мати або окрему, або загальну з нормальним яєчком сім’явивідну протоку.

ЯЄЧКО (TESTIS) – парна чоловіча статева залоза, в якій розвиваються сперматозоїди і виробляються чоловічі статеві гормони; розміщена в калитці.

ЯДУХА – див.: Асфіксія. Ai Термін “ядуха” може вказувати на асфіксію, яка є станом, при якому постраждалий має обмежений доступ до кисню і може страждати від недостатку повітря для дихання. Асфіксія може бути наслідком різних ситуацій, таких як утоплення, задушення,…

ЯДРО КРИШТАЛИКА (NUCLEUS LENTIS) – внутрішня, найбільш щільна частина кришталика.

ЯДРО КЛІТИНИ – складова частина клітини, в якій міститься основна маса ДНК; забезпечує найважливіші метаболічні і генетичні функції клітин; кількість, форма і розміри Я. к. залежать від типу та функціонального стану клітини; протягом життєвого циклу клітини оформлені ядра зберігаються в…

ЯДРО ДРАГЛИСТЕ (NUCLEUS PULP OSUS) – центральна частина міжхребцевого диска, яка складається із драглистої хрящової тканини.

ЯДРО АТОМНЕ – позитивно заряджена центральна частина атома, в якій практично розміщена вся маса атома; складається із протонів і нейтронів (нуклонів); число протонів визначає електричний заряд Я. а. і порядковий номер атома в періодичній системі елементів; число нейтронів дорівнює різниці…

ЯДРА ЦЕНТРАЛЬНОЇ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ – скупчення нервових клі тин (тіл і частково відростків) у речовині головного і спинного мозку; як правило, нервові клітини, що формують ядро, морфологічно і функціонально одно рідні; ядра, що беруть участь у здійсненні складних інтеграційних функцій,…

ЯДРА ЛЮЇСА СИНДРОМ – див.: Гемі балізм.

ЯДЕРЦЕ – складова частина ядра, що являє компактне сферичне тільце; число Я., їх розміри і форма змінюються залежно від виду клітин; Я. не має оболонки і оточене шаром конденсованого хроматину (навколоядерцевого, перинуклеолярного або гетерохроматину); в Я. виявляються РНК і кислі…

ЯДЕРНІ РЕАКЦІЇ – перетворення атомних ядер при взаємодії з елементарними частками, γ-квантами або одне з одним.

ЯДЕРНИЙ МАГНІТНИЙ РЕЗОНАНС – резонансне поглинання електромагнітних хвиль, що зумовлюється квантовими переходами атомних ядер між енергетичними станами з різними орієнтаціями спіну ядра; для більшості ядер у магнітних полях ~103–104 Е Я. м. р. спостерігається в діапазоні частот 1–10 мгц; спектри…

ЯДЕРНИЙ ВИБУХ – потужний вибух, який спричинюється вивільненням ядерної енергії або при ланцюговій реакції поді лу важких ядер (235U або 239Pu), що швидко розвивається, або при термоядерній реакції синтезу.

ЯДЕРНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – спочатку – частки і γ-кванти, що випускаються при радіоактивному розпаді ядер; в подальшому будь-які потоки ядерних часток і γ-випромінювання від прискорювачів заряджених часток, ядерних реакторів та ін., а також із космосу.

ЯДЕРНА ФІЗИКА – розділ фізики, що вивчає структуру і властивості атомних ядер і їх перетворення – процеси радіоактивного розпаду і ядерні реакції.