Глосарій

П. АДЕНОВІРУСНА – П., яка спричинюється аденовірусами; належить до групи П. з переважним ураженням сполучної тканини легень (інтерстиційна П.); як правило, супроводжується виразково-некротичним трахеїтом та різко вираженим некрозом паренхіми.

П. АБСЦЕДУЮЧА – П., при якій спостерігається виникнення абсцесу (абсцесів).

ПНЕВМОНІЯ – група різних за етіологією, патогенезом і морфологічною характеристикою ексудативних запальних процесів у легенях з переважним ураженням їхніх респіраторних відділів; найчастіша причина П. у дорослих – інфікування такими бактеріями:…

ПНЕВМОНІТ ЛІМФОЦИТАРНИЙ – як самостійне захворювання П. л. більшість авторів відносять до лімфо проліферативних захворювань – перед лімфом, псевдолімфом; при морфологічному дослідженні в тканині легень виявляються лімфоцитарна інфільтрація легеневого інтерстицію…

ПНЕВМОНІТ «КЛЕНОВОЇ КОРИ» – алергічний альвеоліт, який виникає внаслідок вдихання плісені, що росте на корі клену.

ПНЕВМОНІТ ІНТЕРСТИЦІЙНИЙ – див.: Фіброзуючий альвеоліт.

ПНЕВМОНІТ АЛЕРГІЧНИЙ – дифузне інтерстиційне гранульоматозне захворювання легень, зумовлене алергічною реакцією після інгаляції певного органічного пилу або, рідкісніше, звичайних хімікатів; при гострій формі захворюванняв сенсибілізованих осіб через 4–8 годин після…

ПНЕВМОНІТ – атипові пневмонії; етіологічними факторами П. можуть бути бактерії, грибки, паразити, органічний пил, різні домішки, що забруднюють повітря, а також іонізуюче випромінювання; у патогенезі П. основну роль відіграють імунопатологічні…

ПНЕВМОНЕКТОМІЯ – див.: Пневмоектомія.

ПНЕВМОМІКОЗИ – група захворювань легень грибкової природи; розрізняють ендогенні П., які виникають внаслідок активізації ендогенної сапрофітної флори і екзогенні П., що розвиваються при аерогенному зараженні облігатно- і факультативно-патогенними грибками; збудниками…

ПНЕВМОМІЄЛОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження спинного мозку і його оболонок після контрастування спінального субарахноїдального простору газом.

ПНЕВМОМЕТР – 1) прилад для вимірювання тиску повітря у верхніх дихальних шляхах при вдиху і видиху; являє собою маску з приєднаним ртутним мано метром; 2) прилад для вимірювання амплітуди дихальних…

ПНЕВМОМЕЛАНОЗ – виникнення чорного забарвлення легень внаслідок вдихання вугільного або іншого пилу чорного кольору.

ПНЕВМОМЕДІАСТИНУМ – накопичення повітря або газу в тканині середостіння.

ПНЕВМОМЕДІАСТИНОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження середо стіння і його органів, контрастованих з допомогою введеного в тканину середостіння газу.

ПНЕВМОМАСАЖ – повітряний масаж, що застосовується в оториноларингології для штучного розхитування барабанної перетинки з метою зменшення її напруження при рубцевих змінах, розтягнення спайок барабанної порожнини і відновлення рухомості ланцюга слухових…

ПНЕВМОМАНОМЕТРІЯ – дослідження зовнішнього дихання, яке грунтується на вимірюванні змін тиску у верхніх дихальних шляхах при вдиху і видиху.

ПНЕВМОМАНОМЕТР – див.: Пневмометр (1).

ПНЕВМОМАМОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження молочної залози після введення в її тканини газу.

ПНЕВМОМАЛЯЦІЯ – розм’якшення легеневої тканини в трупа.