Глосарій

ПІРОФОБІЯ – патологічна боязнь вогню.

ПІРОТЕРАПІЯ – метод лікування за допомогою штучного підвищення температури тіла хворого.

ПІРОПЛАЗМОЗ – інфекційне захворювання свійських тварин, яке спричиню ється паразитом Piroplasma, що паразитує, головним чином, в еритроцитах; переносники П. – пасовищні кліщі.

ПІРОПЛАЗМА – одноклітинний організм, що належить до Haemosporidia (клас Sporozoa); паразит крові у свій ських тварин.

ПІРОНІНОФІЛІЯ – здатність елементів цитоплазми забарвлюватися піроніном.

ПІРОНІН – основний червоний барвник групи ксантеїнів, що застосовується в гістологічних методах дослідження.

ПІРОМЕТР – прилад для безконтактного вимірювання темпертури за величиною теплового випромінювання досліджуваного об’єкта.

ПІРОМАНІЯ – нав’язливий потяг до підпалювання.

ПІРОЛОПОРФІРІЯ – див.: Порфірія гостра переміжна.

ПІРОЛІЗ – розщеплення складних органічних речовин на простіші при високій температурі.

ПІРОЛАГНІЯ – статеве збочення, при якому статеве задоволення досягається спогляданням пожежі або запалюванням вогню.

ПІРОКАТЕХІНАМІНИ – див.: Катехол аміни.

ПІРОЗИС – печія; відчуття печії в надчеревній ділянці і в стравоході з кислою відрижкою.

ПІРОГЕННІСТЬ – здатність речовини викликати підвищення температури тіла.

ПІРОГЕННІ РЕЧОВИНИ – біологічно активні речовини екзогенного (бактеріального і вірусного) та ендогенного (клітинно-тканинного) походження, які мають властивість викликати перебудову рівня температурного гомеостазу, що призводить до підвищення температури тіла і розвитку…

ПІРОГЕННИЙ – 1) такий, що викликає гарячку, підвищує температуру тіла; 2) такий, що викликаний гарячкою, спричинений підвищенням температури тіла.

ПІРОГЕНИ – див.: Пірогенні речовини.

ПІРОВИНОГРАДНА КИСЛОТА – СН3СО · СООН; α-кетопропіонова кислота; карбонова кислота, що утворюється в процесі обміну моносахаридів і розщеплення та синтезу кількох амінокислот; існує П. к. у двох таутомерних формах: енольній,…

ПІРО- (грец. pyr – вогонь, жар) – частина складних слів, яка означає «вогонь», «жар», «гарячковий стан».

ПІРКЕ (C. P. PIRQUET) ПРОБА – алергічна проба, яка виконується з метою діагностики туберкульозу.