Глосарій

ПІРАМІДНИЙ ШЛЯХ ПЕРЕДНІЙ [TRACTUS CORTICOSPINALIS (PYRAMIDALIS) ANTERIOR] – нер вовий шлях, що складається з аксонів пірамідних клітин рухової ділянки кори головного мозку, які в ділянці пірамід довгастого мозку не перехрещуються;…

ПІРАМІДНИЙ ШЛЯХ ЛАТЕРАЛЬНИЙ [TRACTUS CORTICOSPINALIS (PYRAMIDALIS) LATERALIS] – нервовий шлях, який складається з аксонів пірамідних клітин рухової ділянки кори головного мозку; сукупність цих відростків на вентральному боці довгастого мозку утворює…

ПІРАМІДНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, зумовлений ураженням пірамідних шляхів; характеризується поєднанням центральних паралічів (парезів) кінцівок з підвищенням м’язового тонусу і сухожилкових рефлексів, а також патологічними рефлексами; інколи ознаки паралічу відсутні.

ПІРАМІДНА СИСТЕМА – система еферентних проекційних нервових волокон, які зв’язують рухові центри кори головного мозку з руховими ядрами черепно-мозкових нервів і клітинами ядер передніх рогів спинного мозку та беруть участь…

ПІРАМІДАЛЬНИЙ ВІДРОСТОК (PROCESSUS PYRAMIDALIS) – відросток піднебінної кістки, який відходить латерально, назад і вниз від місця з’єднання вертикальних і горизонтальних пластинок; з’єднується з крилоподіб ним відростком клиноподібної кістки.

ПІРАМІДАЛЬНА ПЛАСТИНКА ЗОВНІШНЯ (LAMINA PYRAMIDALIS EXTERNA) – шар кори великого мозку, розміщений між зовнішньою та внутрішньою зернистими пластинками і утворений пірамідальними нейронами.

ПІРАМІДАЛЬНА ПЛАСТИНКА ВНУТРІШНЯ (LAMINA PYRAMIDALIS INTERNA) – шар кори великого мозку, розміщений між внутрішньою зернистою та поліморфною пластинками і утворений переважно пірамідальними нейронами.

ПІРАМІДА СКРОНЕВОЇ КІСТКИ (PARS PETROSA) – внутрішня частина скроневої кістки, яку порівнюють з трибічною пірамідою; її основа зрощена з соскоподібною частиною та лускою, а вершина вільна і обернена вперед та…

ПІРАМІДА ДОВГАСТОГО МОЗКУ (PYRAMIS MEDULLAE OBLONGATAE) – два білі, опуклі, довгасті тяжі, розміщені по обидва боки передньої серединної щілини довгастого мозку; піраміди появляються тільки в ссавців внаслідок сильного розвитку плаща…

ПІПЕТКИ – дозуючі пристрої для точного відмірювання незначних об’ємів рідини; розрізняють прямі і капілярні П.

ПІПЕРИЗМ – отруєння чорним перцем; клінічно проявляється розладами діяльності травного тракту та нирок.

ПІПЕРАЗИН – протиглисний засіб; застосовується при аскаридозі і ентеробіозі.

ПІПЕКОЛІНОВА АЦИДЕМІЯ – порушення обміну лізину внаслідок дефекту ферменту піпеколат-оксидази; клінічно, звичайно, проявляється маніфестацією цереброгепаторенального синдрому.

ПІОЦЕЛЕ – кістоподібне розширення приносової пазухи зі скупченням в її порожнині гною.

ПІОФТАЛЬМІЯ – гнійне запалення очного яблука.

ПІОУРЕТЕРОНЕФРОЗ – поєднання гнійного запалення сечоводу з піонефрозом.

ПІОУРЕТЕР – накопичення гною в сечоводі.

ПІОТРОВСЬКОГО (A. PIOTROWSKI) РЕФЛЕКС – перкусія передньої частини гомілки між горбистістю великогомілкової кістки і головкою малогомілкової кістки викликає підошовне згинання ступ ні; фізіологічний рефлекс.

ПІОТОРАКС – накопичення гною в плевральній порожнині.

ПІОСПЛЕНІТ – гнійне запалення селезінки.