Глосарій

ПІЛОР- (пілоро-; анат. pylorus – воротар) – частина складних слів, яка означає належність до воротаря шлунка

ПІЛОНІДАЛЬНИЙ СИНУС – див.: Епітеліальний куприковий хід.

ПІЛОНІДАЛЬНА КІСТА – див.: Епітеліальний куприковий хід.

ПІЛОМОТОРНИЙ РЕФЛЕКС – при механічному або термічному подразненні рецепторів шкіри спостерігається скорочення м’язів, які піднімають волосся; вегетативний рефлекс.

ПІЛОМОТОРНИЙ – такий, що рухає (піднімає) волосся.

ПІЛОМІКОЗ – грибкове ураження волосся.

ПІЛОКАРПІН – алкалоїд, який міститься в листках різних видів рослини пілокарпус; м-холіноміметичний засіб.

ПІЛОЇДНИЙ – такий, що нагадує волосся.

ПІЛОЕРЕКЦІЯ – скорочення м’язів, що піднімають волосся шкіри; розрізняють місцеву і рефлекторну П.; П. є одним із вегетативних компонентів емоційних реакцій; величина і характер П. використовуються як діагностичні показники при…

ПІЛО- (-піл; лат. pilus – волос) – частина складних слів, яка означає належність до волосся.

ПІЛЕФЛЕБОСКЛЕРОЗ – склероз ворітної вени.

ПІЛЕФЛЕБІТ – гнійний тромбофлебіт ворітної вени та її галузок.

ПІЛЕФЛЕБЕКТАЗІЯ – розширення ворітної вени.

ПІЛЕТРОМБОЗ – тромбоз ворітної вени.

ПІЛЕ-(грец. pylē – ворота, стулка, отвір, вхід) – частина складних слів, яка означає належність до ворітної вени.

ПІКРОТОКСИН – стимулятор ц. н. с.: стимулює дихання, підвищує артеріальний тиск, викликає брадикардію; залежно від дії на процеси синаптичної передачі нервових імпульсів П. розглядають як антагоніст гаммааміномасляної кис лоти; добувають…

ПІКРОГЕВЗІЯ – гіркий смак; патологічне відчуття гіркого смаку.

ПІКОРНАВІРУСИ (PICORNA VIRIDAE) – родина вірусів, які містять одноланцюгову РНК і характеризуються ку бічною симетрією капсиду; деякі представники П., що належать до ентеровірусів і риновірусів, патогенні для людини.

ПІКНОМЕТР – скляна посудина невеликої місткості (кілька кубічних сантиметрів) для визначення густини рідких або твердих тіл.

ПІКНОЛЕПСІЯ – див.: Фрідмана хвороба.