Глосарій

ПЕРГАМЕНТНОГО ХРУСКОТУ СИМП ТОМ – див.: Дюпюїтрена симптом (2).

ПЕРГАМЕНТНІ ПЛЯМИ – ділянки підсохлого епідермісу на трупі, які западають і мають жовто-коричневий колір; зустрічаються в місцях поверхневих пошкоджень шкіри або на найбільш зволожених за життя поверхнях тіла.

ПЕРГАМЕНТ – спеціально оброблена шкіра молодих тварин; до винайдення паперу – матеріал для письма.

ПЕРВОЦВІТ ВЕСНЯНИЙ (ЛІКАРСЬКИЙ) (PRIMULA VERIS L.) – багаторічна трав’яниста рослина з родини первоцвітних. Кореневище коротке, м’ясисте, з численними коренями, бурого кольору. Листки прикореневі, у розетці, овальної або яйцеподібноовальної форми, сильно…

ПЕРВОРОДНЕ МАСТИЛО – речовина сіруватобілого кольору, яка нерівномірно покриває шкіру новонародженого; має сирнисту консистенцію. П. м. утворюється із секрету сальних залоз, клітин епідермісу, що відшарувалися та епітелію амніона. Біологічне значення…

ПЕРВИННИЙ ШОВ – хірургічний шов, що виконується безпосередньо піс ля операції з метою відновлення анатомічної структури тканин, попередження мікробного забруднення рани і утворення умов для загоювання її первинним натягом.

ПЕРВИННИЙ СИМПТОМ – (у психіатрії) прояв психічного захворювання, який безпосередньо випливає з його суті і не виводиться з інших психічних розладів.

ПЕРВИННИЙ КОМПЛЕКС – поєднання первинного афекту з лімфогенним поширенням патологічного процесу в регіональні лімфатичні вузли; най більш вираженим П. к. буває при туберкульозі, сифілісі, частіше – при чумі та інших…

ПЕРВЕРСІЯ – збочення, протиприродність; збочення статевого потягу.

ПЕРВАЗИВНИЙ РОЗЛАД РОЗВИТКУ З ПОЧАТКОМ У ДИТЯЧОМУ ВІЦІ – синдром, що нагадує синдром Каннера (ранній дитячий аутизм), але виникає в більш пізньому віці (від 30 місяців до 12 років); характеризується…

ПЕРАКУТНИЙ – дуже гострий, виключно гострий (частіше всього – про розвиток захворювання); надто різкий.

ПЕР- (лат. per-) – частина складних слів, яка означає: «дія, що направлена через будь-що»; «підсилення ознаки», «закінчення дії».

ПЕПТОННА ВОДА – рідке живильне середовище, головними компонентами якого є пептон, хлорид натрію і вода; П. в. застосовують для вирощування і консервації холерних вібріонів.

ПЕПТОН – продукт неповного гідролізу білків; являє собою суміш поліпептидів і амінокислот; застосовується для виготовлення живильних середовищ.

ПЕПТИЧНИЙ – такий, що стосується травлення або пов’язаний з травленням; травний.

ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА – виразка шлунково-кишкового анастомозу, яка виникає внаслідок високої кислотопродукції шлунком, що зберігається в деяких хворих після оперативного втручання; у зарубіжній літературі термін «пептична виразка» застосовується для позначення виразкової…

ПЕПТИЗАЦІЯ – процес переходу осаду, отриманого при коагуляції, у колоїдний розчин (золь).

ПЕПТИЗАТОРИ – речовини, дія яких спричиняє процес переходу осаду, отриманого при коагуляції, у колоїдний розчин (золь); П. можуть бути як електролі ти, так і неелектроліти, які адсорбуються на колоїдних частинках…

ПЕПТИДИ – біополімери, молекула яких побудована із амінокислотних залишків, з’єднаних пептидним зв’язком (-СО-NН-); П. виконують важливу функцію в організмі; гіпоталамічні нейрогормони регулюють діяльність гіпофізу; П., що мають морфіноподібну дію, впливають…

ПЕПТИД-ГІДРОЛАЗИ – група ферментів, що каталізує розщеплення білків і пептидів. П.-г. беруть участь у процесах травлення, запліднення, захисних реакціях організму; у процесах обміну речовин, каталізуючи утворення та інактивацію ферментів, багатьох…