Глосарій

ПАРОКСИЗМ – сильний напад хворобливого стану, що виникає через різні проміжки часу і є проявом за хворювання.

ПАРОДОНТОПАТІЯ – захворювання пародонту.

ПАРОДОНТОЛІТ – зубний камінь; мінералізовані відкладення на поверхні зуба.

ПАРОДОНТОКЛАЗІЯ – див.: Пародонтоз.

ПАРОДОНТОЗ – захворювання пародонту, що характеризується ураженням всіх його складових елементів, руйнуванням зубоясневого з’єднання і прогресуючою деструкцією альвеолярних від ростків.

ПАРОДОНТОГРАМА – стандартна таблиця для запису даних про стан зубів і пародонту.

ПАРОДОНТИТ – запалення тканин, що оточують зуб (пародонту).

ПАРОДОНТ – сукупність тканин, що оточують корінь зуба: ясна, надкісниця і кісткова тканина зубної альвеоли, періодонт, за деякими даними і цемент кореня зуба. П. складає опорно-утримуючий апарат зубів.

ПАРОВАРІАЛЬНА КІСТА – добро якісне пухлиноподібне порожнисте утворення, що розміщене між листками широкої зв’язки матки і розвивається із придатка яєчника. Стінка кісти утворена волокнистою сполучною тканиною, внутрішня поверхня її покрита…

ПАРНИЙ – подвійний, двійчастий, подвоєний, двічі цілком однаковий.

ПАРКСА ВЕБЕРА (F. PARKES WEBER) CИНДРОМ – див.: Вебера (F. P. Weber) синдром.

П. ПЕРВИННИЙ – П., який розвивається внаслідок втрати пігментовмісних нейронів чорної субстанції, голубої плями та інших груп дофамінергічних нейронів стовбура головного мозку; загибель нейронів чорної субстанції, які проектуються в ділянку…

П. ВТОРИННИЙ – П., який розвивається при зниженні вмісту або при блокаді функції дофаміну у базальних гангліях внаслідок будь-яких ідіопатичних дегенеративних захворювань або ж дії лікарських препаратів чи екзогенних токсинів.

ПАРКІНСОНІЗМ – симптомокомплекс, що повільно прогресує і характеризується гіпертонією м’язів, тремтячим гіперкінезом і брадикінезією, які розвиваються внаслідок різних за етіологією уражень екстрапірамідної системи (базальних ядер чорної речовини); в основі розвитку…

ПАРКІНСОНА – ПАППА (J. PARKINSON – C. PAPP) ТАХІКАРДІЯ – пароксизмальна тахікардія, зумовлена тим, що імпульси, які виникли у передсердях, викликавши скорочення шлуночків, повертаються назад у передсердя, що призводить до…

ПАРКІНСОНА (J. PARKINSON) ХВОРОБА – спадкова передчасна інволюція екстрапірамідної системи (успадкування за аутосомно-домінантним типом) або ураження її внаслідок інтоксикації чи інфекції з гіпокінетичними і гіперкінетичними руховими розладами: 1) рухові симптоми…

ПАРКІНСОНА (J. PARKINSON) СИМПТОМ – застигле, маскоподібне обличчя; ознака тремтливого паралічу.

ПАРІНО (H. PARINAUD) СИНДРОМ (1) – див.: Паріно кон’юнктвивіт. (2) – параліч (парез) м’язів, що здійснюють синхронні рухи очних яблук вгору та їхню конвергенцію; спостерігається у хворих з ураженням головного…

ПАРІНО (H. PARINAUD) КОН’ЮНКТИВІТ – кон’юнктивіт, який ускладнює перебіг туляремії, лістеріозу, лімфо гранульоматозу та деяких інших захворювань; характеризується переважно однобічним ураженням з утворенням виразок та вузликів; спостерігається гарячка, збільшення підщелепних…

ПАРІЄТОТОМОГРАФІЯ – томографія стінок порожнистого органа після введення в його порожнину і в оточуючі тканини газу.