Глосарій

ПАРАФРАЗІЯ – 1) див.: Парафазія; 2) утворення психічно хворими нових слів.

ПАРАФЛЕБІТ – запалення тканин, які оточують вену.

ПАРАФІНОТЕРАПІЯ – див.: Парафінолікування.

ПАРАФІНОЛІКУВАННЯ – метод теплового лікування, при якому як тепловий агент використовується парафін; лікувальний ефект парафіну складається з дії теплового і механічного факторів; показання П.: стани після травм і захворювань опорно-рухового…

ПАРАФІН – суміш твердих насичених вуглеводнів з температурою плавлення 50–57° С; отримують П. у процесі перегонки нафти.

Парафімоз — це ургентний стан, при якому головка статевого члена защемлюється звуженим кільцем крайньої плоті, що призводить до порушення кровообігу та набряку. Причини парафімозу: Симптоми: Наслідки без лікування: ⚠️ Некроз…

ПАРАФІЛІЯ – 1) грубе порушення здатності до емоційно забарвленого сексуального контакту між дорослими партнерами; 2) див.: Статеве збочення.

ПАРАФІЗАЛЬНА КІСТА – колоїдна кіста третього шлуночка мозку. Для клінічної картини характерна наявність оклюзійного синдрому з раптовим виникненням нападів головного болю у зв’язку зі зміною позиції голови і тулуба. Інколи…

ПАРАФІЗ – тонкостінна ембріональна порожнина, що являє собою випинання покриття третього шлуночка позаду між шлуночкових отворів.

ПАРАФАРИНГЕАЛЬНИЙ ПРОСТІР (SPATIUM PARAPHARYNGEALE) – див.: Приглотковий простір.

ПАРАФАРИНГЕАЛЬНИЙ АБСЦЕС – див.: Приглотковий абсцес.

ПАРАФАЗІЯ – викривлення окремих елементів мовлення, у результаті чого втрачається його зміст; виділяють вербальну П. – розлад утворення слів і літеральну П. – випадіння окремих літер і слів.

ПАРАУРЕТРИТ – запалення парауретральних проток.

ПАРАУРЕТРАЛЬНІ ПРОТОКИ (DUCTUS PARAURETHRALES) – канальці, які відкриваються з обох боків зовнішнього отвору жіночого сечовипускального каналу.

ПАРАУРЕТРАЛЬНІ ЗАЛОЗИ – залози сечовипускального каналу, розміщені в чоловіків у передміхуровій частині уретри, між верхнім краєм сім’яного горбика і шийкою міхура, парауретрально між слизовою оболонкою уретри і внут рішнім сфінктером…

ПАРАУРЕТРАЛЬНИЙ – такий, що розміщений біля сечовипускального каналу.

ПАРАУРЕТЕРИТ – запалення парауретральних залоз.

ПАРАУМБІЛІКАЛЬНИЙ – припупковий, навколопупковий; такий, що розміщений біля пупка.

ПАРАТРОФІЯ – хронічні розлади живлення в дітей раннього віку, які проявляються надмірною або нормальною вагою тіла, повнотою, а також гідролабільністю тканин. Розрізняють дві форми П.: ліпоматозну (ожиріння) і пастозну (ліпоматозно-пастозну).

ПАРАТРИХОЗ – ріст волосся в незвичайному місці.