Глосарій

ЦЕЛІО- (-цель; грец. koilos – порожнинний; koilia – порожнина, черевна порожнина) – частина складних слів, яка означає «порожнинний; такий, що належить до порожнини», «такий, що належить до черевної чи очеревинної порожнини».

ЦЕЛІАКІЯ ІДІОПАТИЧНА – див.: Глютенова хвороба.

ЦЕЛІАКІЯ ГЛЮТЕНЧУТЛИВА – див.: Глютенова хвороба.

ЦЕЛІАКІЯ – захворювання шлунково-кишкового тракту, в основі якого лежить недостатність ферментів (специфічних амінопептидаз), що забезпечують процес дезамінування гліадину (білка клейковини злакових) у кишечнику; це спричинює накопичення в організмі його токсичних метаболітів; захворювання має спадковий характер; розрізняють первинну і вторинну Ц.;…

ЦЕЛІАКІЧНЕ СПРУ – див.: Целіакія.

ЦЕЛЕНА – ГЕЛЛЕРСТЕДТА (W. CE ELEN – N. GELLERSTEDT) СИНДРОМ – див.: Ідіопатичний гемосидероз легень.

ЦЕЛЕНА (W. CEELEN) СИНДРОМ – див.: Ідіопатичний гемосидероз легень.

-ЦЕЛЕ – (грец. kēlē – випинання, підпухлість; грижа, кила) – частина складних слів, яка означає «випинання», «підпухлість», «грижа».

ЦЕКОСТОМІЯ – оперативне формування зовнішньої нориці сліпої кишки.

ЦЕКОПЛІКАЦІЯ – оперативне зменшення розмірів сліпої кишки шляхом накладення на її купол гофруючих швів.

ЦЕКОПЕКСІЯ – оперативна фіксація надмірно рухомої сліпої кишки до па рієтальної очеревини.

ЦЕКО- (лат. intestinum caecum – сліпа кишка; анат. cecum – сліпа кишка) – частина складних слів, яка означає належність до сліпої кишки.

ЦЕКАЛЬНИЙ – такий, що стосується сліпої кишки.

ЦЕЙКА (J. J. CEJKA) СИМПТОМ – на різних фазах дихання спостерігається постійність розмірів серцевої тупості; ознака ексудативного перикардиту.

ЦЕЗІЙ – Cs; хімічний елемент ІА групи періодичної системи Менделєєва; порядковий номер 55, атомна вага 132,905; радіоізотопи Ц. застосовують як радіофармацевтичні препарати для радіоізотопної діагностики, а також для контакт ної і дистанційної променевої терапії.

ЦЕБОЦЕФАЛІЯ – вроджений недорозвиток зовнішнього носа аж до його відсутності; поєднується зі зменшенням відстані між очима, внаслідок чого обличчя хворого нагадує мавпу.

ЦВЯХА СИМПТОМ – біль у ділянці тімені, який характеризується хворим як відчуття забитого в тім’я цвяха; ознака істерії.

ЦАУФАЛЯ (E. ZAUFAL) СИМПТОМ – див.: «Цапиний ніс».

ЦАППЕРТА (J. ZAPPERT) СИНДРОМ – прояви інфекційно-токсичного ураження провідникових шляхів міостатичного апарату в маленьких дітей з розвитком гострого оборотного тремтіння; хворіють переважно малі діти, частіше після ентериту, бронхіту, пневмонії, кору, вітряної віспи або коклюшу; хвороба починається з грубого тремтіння голови…

«ЦАПИНИЙ НІС» – ніс з сідлоподібним заглибленням в основі; спостерігається при третинному і вродженому сифілісі.