Глосарій

ПАРАЛІТИЧНА ТРІАДА – синдром, який спостерігається при прогресивному паралічі; характеризується поєднанням дизартрії, синдрому Аргайла Робертсона та тотального слабоумства.

ПАРАЛІПОФОБІЯ – нав’язлива боязнь не виконати свої обов’язки.

ПАРАЛІЗУВАТИ – позбавляти можливості рухатись, діяти; ослабити прояв чого-небудь.

ПАРАЛЕРГІЯ – вид алергічної реакції, при якій специфічно сенсибілізований організм відповідає зміненою реакцією на різні специфічні подразники.

ПАРАЛЕЛОМЕТРІЯ – (у стоматології) дослідження паралельності поздовжніх осей опорних зубів на гіпсових моделях щелеп.

ПАРАЛЕКСІЯ – розлад читання, яке характеризується перекрученням слів та літер; спостерігається при сенсорній афазії, що є наслідком ураження тім’яної частки півкуль головного мозку.

ПАРАЛЕЙШМАНІОЗ – див.: Лейшманіоз шкірний люпоїдний.

ПАРАЛАЛІЯ – розлад мовлення, при якому один звук замінюється іншим.

ПАРАЛАКС БІНОКУЛЯРНИЙ – різ ниця кутів, які утворюються зоровими лініями при послідовній фіксації двома очима рівновіддалених точок.

ПАРАЛАКС – видиме зміщення об’єкта внаслідок зміни точки спостереження.

ПАРАКУПЕРИТ – запалення тканини, яка оточує куперову (бульбоуретральну) залозу.

ПАРАКУЗІЯ – помилкове або перекручене сприймання звукових вражень; наприклад, втрата або послаблення здатності визначати напрям звуку.

ПАРАКОНУС – основний горбик на медіально-вестибулярній частині коронки верхніх корінних зубів людини.

ПАРАКОЛОН – тканина, розміщена в заочеревинному просторі позаду висхід ної і низхідної ободових кишок.

ПАРАКОЛІТ – запалення навколотовстокишкової тканини заочеревинного простору.

ПАРАКОКЦИДІОЇДОМІКОЗ – див.: Паракокцидіоїдоз.

ПАРАКОКЦИДІОЇДОЗ – глибокий хронічний мікоз з ураженням шкіри, слизових оболонок, внутрішніх органів. П. поширений у країнах Південної Америки. Збудник П. – диморфний грибок Parac occidiodes brasiliensis Almeida. В ураженій тканині…

ПАРАКОКЛЮШ – гостре інфекційне захворювання дитячого віку, яке спричинюється Bordetella parapertussis, передається повітряно-крапельним шляхом і характеризується кашлем, у частині випадків схожим з кашлем при легкій формі коклюшу; гарячка в більшості…

ПАРАКІНЕЗІЯ – див.: Паракінез.

ПАРАКІНЕЗ – форма гіперкінезу, яка спостерігається в непаралізованих кінцівках і нагадує за своїм характером довільні рухи: обмацування, погладжування, поплескування себе по різних ділянках тіла, згинання і розгинання ноги, захоплювання і…