Глосарій

ХРОМАТОГРАФІЧНИЙ АНАЛІЗ – див.: Хроматографія.

ХРОМАТОБЛАСТИ – див.: Хроматофори.

ХРОМАТО- – див.: Хромат-.

ХРОМАТИН – матеріальний субстрат хромосом, що являє собою комплекс дез оксирибонуклеїнової кислоти з гістонами і негістонними білками, інколи – з протамінами. Інші компоненти Х. – РНК, ліпіди, вуглеводи, неорганічні речовини, зв’язані з білками.

ХРОМАТИДА – одна із двох поздовжніх структурних і функціональних одиниць хромосоми, що утворюються при редуплікації в процесі клітинного поділу.

ХРОМАТ- – див.: Хром- це частина слова, що пов’язана з хромом. Це може бути префікс або корінь, який зустрічається у термінах, що стосуються хроматів — сполук хрому, де він має окислювальний стан +6. Наприклад, «хромат калію» (K2CrO4) – це хімічна…

-ХРОМ – див.: Хром-.

ХРОМ- (хромо-, хромат-, хромато-, -хром, -хромія; грец. chrôma, chrômatos – шкіра, колір шкіри, барвник, забарвлення, колір) – частина складних слів, яка означає належність до кольору.

ХРОМ – Cr; хімічний елемент VІ групи періодичної системи елементів Менделє єва; атомний номер 24, атомна вага 51,996. Природний Х. складається з чотирьох стабільних ізотопів з масовими числами 50, 52, 53, і 54. Відомо 8 радіоактивних ізотопів Х. з масовими…

ХРОБАКА (R. CHROBAK) СИМПТОМ – ознака раку шийки матки: зонд проникає в ракову тканину без опору.

ХРІН ЗВИЧАЙНИЙ (ARMORATIA RUSTICANA GAERTN.) – багаторічна трав’яниста рослина 50–120 см заввишки. Листки великі, прикореневі, довгочерешкові, довгасто-овальні, по краях зубчасті. Х. з. – городня рослина, у дикому стані поширений на вологих луках, біля струмків. Дія: сечогінна, активізуюча кровообіг, відхаркувальна, протимікробна,…

ХРИСТА – СІМЕНСА – ТУРЕНА (J. CHRIST – H. W. SIEMENS – H. TOU RAINE) СИНДРОМ – множинні аномалії зовнішнього зародкового листка: гіпотрихоз, ангідроз, анодонтія, гіподонтія, псевдопрогенія; сідлоподібний ніс, лоб, що випинається; товсті губи, тонкі зморщені повіки, слаборозвинені вії і…

Х. СУХІ – Х., які виникають у бронхах. Виникнення Х. с. у великих і середніх бронхах викликане коливаннями язичка або ниткоподібної перемички із в’язкої мокроти в просвіті бронха або завихреннями повітряного струменя в міс цях патологічних змін. У дрібних бронхах…

Х. ВОЛОГІ – Х., зумовлені накопиченням у дихальних шляхах або в патологічних порожнинах, що з ними сполучаються, рідини. Під час вдиху повітря проходить через рідину, утворюючи пухирці. Звук, що виникає при розриві пухирців повітря на поверхні рідини, вислуховується як хрипи.…

ХРИПИ – додаткові дихальні шуми, що виникають у повітроносному просторі дихальних шляхів легень при патологічних процесах.

ХРИЗОТЕРАПІЯ – застосування препаратів золота з лікувальною метою.

ХРИЗІАЗ НИРОК – ураження нирок, що виникає внаслідок надходження в організм солей золота і їх накопичення в тканині нирок; характеризується розвитком нефротичного синдрому, а в тяжких випадках – нефронекрозу.

ХРЕМАТОФОБІЯ – боязнь доторкнутися до грошових купюр та монет.

Х. ШИЙНІ (V. CERVICALES) – Х., розташовані в шийному відділі; І шийний Х. (атлант) складається з передньої і задньої дуг, з’єднаних латеральними масами; ІІ шийний Х. має відросток – зуб, прирослий до тіла і спрямований вгору для зчленування з перед…

Х. ШИЙНИЙ ПЕРШИЙ – більша частина тіла Х. Ш. П. в процесі розвитку відходить до II шийного хребця і приростає до нього, утворюючи зуб; внаслідок цього від тіла залишається тільки передня дуга, збільшується хребцевий отвір; передня і задня дуги сполучені…