Глосарій

ОСТЕОФІТОЗ ГЕНЕРАЛІЗОВАНИЙ – див.: Бамберга – Марі періостоз.

ОСТЕОФІТИ – обмежені патологічні кісткові нарости, зумовлені продуктивною осифікуючою реакцією. Локалізуються частіше в ділянці стегнової, великогомілкової, плечової, п’яткової кісток; часто розвивається в ділянці ампутаційної культі кінцівки. О. можуть бути поодинокими…

ОСТЕОФІБРОМА – 1) багатокомпонентна мезехімома, тканеві структури якої аналогічні тканинам, що утворюють фіброму; спостерігаються зрілі обвапновані балки та остеоїдна тканина; 2) див.: Фіброзна остеодисплазія.

ОСТЕОФІБРОЛІПОМА – багатокомпонентна мезенхімома, тканеві структури якої аналогічні таким, що складають зрілі фіброму і ліпому; кістковий компонент у вигляді зрілих обвапнованих балок і остеоїдної тканини.

ОСТЕОФІБРОЗ – розростання фіброзної остеогенної тканини в кістковомозкових порожнинах.

ОСТЕОТОМІЯ – ортопедична операція розтину кістки; О. може бути закритою і відкритою. Залежно від мети операції всі О. умовно поділяють на коригуючі і О. для створення опори. За формою розтину…

ОСТЕОСКЛЕРОЗ СИСТЕМНИЙ СПАДКОВИЙ З МІОПАТІЄЮ – див.: Дисплазія діафізарна прогресуюча.

ОСТЕОСКЛЕРОЗ – підвищення щіль ності кісткових структур внаслідок надмірного утворення кісткової тканини. Залежно від обсягу ураження виділяють місцевий або обмежений, поширений і генералізований О. У кістці спостерігається порушення розподілу на…

ОСТЕОСКАНУВАННЯ – радіоізотопне сканування кісток.

ОСТЕОСКАНОГРАФІЯ – див.: Остеосканування.

ОСТЕОСИНТЕЗ – оперативне з’єднання уламків кістки. Розрізняють два основ них види О. – заглибний (введення фіксатора кістки безпосередньо в зону перелому) і зовнішній (позавогнищевий) – за допомогою спиць, проведених в…

О. ЮКСТАКОР ТИКАЛЬНА – злоякісна пухлина остео генної природи, для якої характерні розвиток від зовнішньої поверхні кістки і високий ступінь структурного диференціювання. У ряді випадків О. ю. руйнує кортикальний шар…

О. ПЕРІОСТАЛЬНА – поверхнева остеосаркома низького або помірного ступеня злоякісності з досить характерною рентгенологічною картиною; більша частина пухлини представлена атиповим гіаліновим хрящем – у вигляді часток, розділених сполучнотканинними прошарками та…

О. ПЕРИФЕРІЙНА – частіше всього локалізується субперіостально в зоні діафіза великогомілкової або стегнової кістки; мікроскопічно, як правило, зустрічається комбінація хрящового, кісткового, остеоїдного і фіброзного компонентів.

О. НИЗЬКОГО СТУПЕНЯ ЗЛОЯКІСНОСТІ – варіант цент ральної остеосаркоми з низьким ступенем гістологічної анаплазії в поєднанні з відносно низькою швидкістю біологічного росту та метастазування; розрізняють кілька гістологічних варіантів пухлини: а)…

О. ЦЕНТРАЛЬНА – клініко-морфологічний тип остеосаркоми, яка розвивається всередині кістки, частіше всього в губчастій частині метафізів довгих кісток кінцівок.

ОСТЕОСАРКОМА – найчастіша зло якісна пухлина кісток. Характеризується прямим неопластичним перетворенням сполучної тканини в кісткову у вигляді атипових кісткових структур або остоїда. О. частіше розвивається в чоловіків; пік захворюваності збігається…

ОСТЕОПСАТИРОЗ ІДІОПАТИЧНИЙ – див.: Остеогенез недосконалий.

ОСТЕОПСАТИРОЗ ВРОДЖЕНИЙ – див.: Остеогенез недосконалий вроджений.

ОСТЕОПСАТИРОЗ – ламкість кісток; інколи зустрічається у вигляді вродженого захворювання.