Глосарій

ОСТЕОМАЛЯЦІЯ КИШКОВА – див.: Остеодистрофія кишкова.

ОСТЕОМАЛЯЦІЯ ВАГІТНИХ – форма раннього токсикозу вагітних, зумовлена порушенням фосфорнокальцієвого обміну, декальцинацією та розм’якшенням кісток скелета; у вираженій формі остеомаляція вагітних зустріча ється рідкісно.

ОСТЕОМАЛЯЦІЯ – системне захворювання, яке характеризується порушенням мінерального обміну зі збідненням організму солями кальцію, фосфору, підвищенням активності лужної фосфатази та порушенням утворення активних метаболітів вітаміну D; проявляється переважним ураженням кісткової…

О. ХОНДРАЛЬНА – див.: Хондродисплазія екзо стозна.

О. ФІБРОЗНА – див.: Фіброзна остеодисплазія.

О. ОСТЕОЇДНА – доброякіс на пухлина остеогенної природи, яка, як правило, локалізується в кортикальному шарі переважно довгих трубчастих кіс ток; найчастішою локалізацією є діафіз великогомілкової і стегнової кістки; мік ро…

О. М’ЯЗОВА – див.: Міозит осифікуючий.

О. ЛЕГЕНЬ ГАЛУЗИСТА – див.: Пневмонія остеопластична.

О. ЛЕГЕНЬ – див.: Пневмонія остеопластична.

О. КОМПАКТНА – гістологічний варіант О.; складається майже цілком із кісткової маси тонковолокнистої або пластинчастої будови з дуже вузькими судинними каналами.

О. ГУБЧАСТА – гістологічний варіант О.; складається з сітки кісткових балок, розміщених безладно; міжбалкові простори заповнені клітинно-волокнистою тканиною; О. г. не має чіткої межі з оточуючою кістковою тканиною нормальної кістки.

ОСТЕОМА – доброякісний кістковий новоутвір; переважною локалізацією О. є кістки черепа, особливо його придаткових пазух; частіше О. виявляється в порожнині фронтального синуса, рідкісні ше – у ділянці склепіння черепа або…

ОСТЕОЛОГІЯ – розділ анатомії, який вивчає форму і структуру кісток у взаємозв’язку з їхньою функцією.

ОСТЕОЛІЗ ТРАВМАТИЧНИЙ МАСИВНИЙ – великий остеоліз у ділянці перелому кістки.

ОСТЕОЛІЗ – руйнування (розм’якшення і розсмоктування) кісткової тканини.

ОСТЕОКЛАСТОМА ХОНДРОМАТОЗНА – див.: Хондробластома.

ОСТЕОКЛАСТОМА – див.: Гіганто клітинна пухлина кістки.

ОСТЕОКЛАСТ – клітина кісткової тканини, яка характеризується багатоядерністю, здатністю резорбувати обвапнований хрящ та міжклітинну речовину кісткової тканини в процесі розвитку та перебудови кістки.

ОСТЕОКЛАЗІЯ З МАКРОКРАНІЄЮ РОДИННА – див.: Беквіна – Айгера синд ром.

ОСТЕОКЛАЗІЯ – 1) штучний перелом викривленої кістки для коригування вроджених або набутих деформацій; 2) резорбція обвапнованого хряща та міжклітинної речовини кісткової тканини остеокластами в процесі розвитку та перебудови кістки.