Глосарій

ОСТЕОЇД-ХОНДРОМА – див.: Остеохондрома.

ОСТЕОЇД-САРКОМА – див.: Остеосаркома.

ОСТЕОЇД-ОСТЕОМА – див.: Остеома остеоїдна.

ОСТЕОЇДНИЙ – такий, що схожий на кістку; кісткоподібний.

ОСТЕОЇДНА ТКАНИНА – див.: Остеоїд.

ОСТЕОЇД КОРТИКАЛЬНИЙ – див.: Остеома остеоїдна.

ОСТЕОЇД – кісткова тканина на стадії розвитку, що передує мінералізації її міжклітинної речовини.

ОСТЕОЕКТОМІЯ – хірургічне видалення частини кістки або цілої кістки.

ОСТЕОДИСТРОФІЯ ФІБРОЗНА ГЕНЕРАЛІЗОВАНА – див.: Остеодистрофія паратиреоїдна.

ОСТЕОДИСТРОФІЯ ПАРАТИРЕОЇД НА – захворювання, зумовлене первинним гіперпаратиреоїдизмом (звичайно пухлина); хронічна гіперпродукція паратгормону активізує остеокласти, що призводить до остеопорозу, утворення кістом у кістках та до спонтанних переломів; хвороба починається, як…

ОСТЕОДИСТРОФІЯ ДЕФОРМУЮЧА – див.: Педжета хвороба.

О. ШЛУНКОВА – О., яка розви вається при пониженій кислотності шлункового соку в літньому та старечому віці.

О. УРЕМІЧНА – див.: Остеопатія нефрогенна.

ОСТЕОДИСТРОФІЯ ТОКСИЧНА – О., яка виникає при тривалій дії токсичних речовин (фторис тих сполук, препаратів миш’яку, ртуті, свинцю, надмірного введення заліза); характеризується остеопорозом та остео фіброзом.

О. СИСТЕМНА – О. всієї кісткової тканини.

О. ПІОГЕННА – О., яка ускладнює перебіг тяжких форм піодермії.

О. ПЕЧІНКОВА – О., яка розвивається при захворюваннях печінки та жовчних шляхів; характеризується постійно наростаючим остеопорозом.

О. ПАНКРЕАТИЧНА – О., яка ус кладнює перебіг хронічного панкреатиту або раку підшлункової залози.

О. НЕФРОГЕННА – див.: Остеопатія нефрогенна.

О. ЛЕГЕНЕВА – див.: Марі – Бамбергера синдром.