Глосарій

ОПІСТО- (грец. opisthen – позаду, назад) – частина складних слів, яка означає «розміщений позаду», «відтягнутий назад».

ОПІСТІОН (OPISTHION) – середина заднього краю великого потиличного отвору; антропологічна точка.

ОПІОФАГІЯ – вид опіоманії, при якому опій чи його препарати вживаються усередину у вигляді порошка, настоїв, пігулок.

ОПІОПАЛІННЯ – вид опіоманії, при якому опій вводиться в дихальні шляхи у формі диму.

ОПІОМАНІЯ – форма наркоманії, яка характеризується пристрастю до вживання опію або його препаратів.

ОПІКОВА ХВОРОБА – сукупність порушень діяльності органів і систем організму, які виникають при поширених і глибоких опіках; у перебігу О. х. розріз няють чотири періоди – опікового шоку, опікової токсемії,…

О. ХІМІЧНІ – О., що спричинюються дією будь-якої хімічної речовини (міцних неорганічних кислот, лугів, солей деяких важких металів); за тяжкістю ураження тканин О. х., як і О. термічні, поділяються на…

О. ТЕРМІЧНІ – О., що виникають внаслідок дії джерел тепла (полум’я, розжарених металів, променевої енергії та ін.).

О. СОНЯЧНІ – О. шкіри, які виникають внаслідок дії сонячного випромінювання.

О. СВІТЛОВІ – термічні О., які виникають внаслідок інтенсивного світлового випромінювання.

О. ПРОМЕНЕВІ – ураження, що виникають внаслідок місцевої дії на шкіру іонізуючого випромінювання; перебіг О. п. характеризується 4 періодами розвитку: І період – рання променева еритема – проявляється через кілька…

О. ЕЛЕКТРИЧНІ – О., які виникають при проходженні через тканини електричного струму значної сили та напруги; характеризуються значною глибиною ураження.

ОПІКИ – пошкодження тканин організму, що виникають внаслідок місцевої дії високої температури, а також хімічних речовин, електричного струму або іонізуючого випромінювання; за вираженістю виділяють 4 ступені О.: І ступінь –…

ОПІЙ – висушений молочний сік, який отримують при надрізах головок маку; містить більше 20 алкалоїдів – морфін, кодеїн, тебаїн, наркотин, нарцеїн, папаверин та ін.

ОПІАТИ – лікарські засоби, що містять опій або опійні алкалоїди.

ОПЕРОН – одиниця генетичного матеріалу, яка складається із одного або кіль кох функціонально пов’язаних генів, прояв яких має загальну регуляцію.

ОПЕРКУЛЯРНИЙ СИНДРОМ – симп томокомплекс, який спостерігається при ураженні покришкової частини нижньої лобної звивини великого мозку; характеризується нападами жувальних або ковтальних рухів, облизування губ, що передує розвитку загального судомного нападу.

О. ТЕРМІНОВА – О., яка повинна бути виконана терміново, у короткий термін після початку захворювання.

О. РЕКОНСТРУКТИВНА – О., яка відновлює анатомічні взаємовідносини, форму або функцію органа.

О. РАДИКАЛЬНА – О., виконання якої дає можливість повністю вилікувати хворого.