Глосарій

ОПЕРАЦІЙНИЙ БЛОК – комплекс спеціально обладнаних приміщень, призначених для проведення хірургічних операцій.

ОПЕРАЦІЙНИЙ – такий, що стосується операції.

ОПЕРАЦІЙНЕ ПОЛЕ – ділянка шкіри чи слизової оболонки, через яку здійснюється оперативний доступ і формується операційна рана.

ОПЕРАЦІЙНА – спеціально обладнане приміщення для проведення хірургічних операцій.

ОПЕРАТОР – людина, що виконує певні операції.

ОПЕРАТИВНИЙ ДОСТУП – забезпечує підхід до органу, кровоносної судини, нервового стовбура; О. д. має відповідати таким вимогам: 1) виконуватися в зоні проекції органа чи пучка, забезпечуючи найкоротший та раціональний підхід;…

ОПЕРАТИВНИЙ – такий, що стосується операції, випливає з неї, супроводиться операцією.

ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ – див.: Хірургія оперативна.

ОПЕРАБЕЛЬНИЙ – такий, що допускає операцію.

ОПЕНХОВСЬКОГО (Ф. М. ОПЕНХОВСКИЙ) БОЛЬОВІ ТОЧКИ – точки на поверхні тіла над остистими відрост ками грудних хребців, перкусія яких викликає болючість; ознака виразкової хвороби шлунка.

ОПАЛЬСЬКОГО (A. OPALSKI) СИНДРОМ (1) – симптомокомплекс вогни щевих пошкоджень гіпоталамусу: короткочасна гіпертонія, серцебиття, відчуття тиску в животі, пароксизмальні розлади акомодації, ритмічне мерехтіння в полі зору, лабіринтні розлади (запаморочення), загальне…

ОПАЛЕСЦЕНЦІЯ – розсіювання світла каламутними розчинами (здебільшого колоїдними) з утворенням різних його відтінків.

ООЦИТ – див.: Овоцит.

ООФОРОМА ФОЛІКУЛЯРНА – див.: Бреннера пухлини.

ООФОРИТ – запалення яєчника в жі нок.

ООТИДА – див.: Яйцеклітина.

ООСПОРОЗ – див.: Геміспороз.

ООПЛАЗМА – див.: Овоплазма.

ООЛЕМА – див.: Оволема.

ООКІНЕТА – рухлива клітина малярійного плазмодія, що утворюється із зиготи в порожнині кишки переносника.