Глосарій

ОМЕЛА БІЛА (VISCUM ALBUM L.) – вічнозелена кущова рослина з родини омелових, кулястої форми, до 30–120 см у діаметрі. Стебла дерев’янисті, вилчасто або супротивно розгалужені. Листки жовті, довгастоовальні, шкірясті, з…

ОМЕГИ ФІГУРА – контур складок шкіри верхньої частини обличчя, що нагадує грецьку літеру ω (омега); зумовлена скороченням м’язів, що зсовують брови, з утворенням поздовжньої складки шкіри, над якою розміщені поперечні…

ОМБРОФОБІЯ – нав’язлива боязнь потрапити під дощ.

ОМБРЕДАНА (L. OMBRÉDANNE) СИНДРОМ – неспецифічна реакція організму грудних дітей та дітей перших років життя на оперативне втручання; через 6– 10 годин після операції розвивається різкий підйом температури, блідість, потовиділення,…

ОМАРТРИТ – запалення плечового суглоба.

ОМАН ВИСОКИЙ (INULA HELENIUM L.) – багаторічна трав’яниста рослина з родини складноцвітих. Стебла прямі, борознисті, волохаті, заввишки 1–1,5 м, вгорі гіллясті. Листки чергові: зверху – жорстковолохаті, знизу – сіроповстисті, м’які,…

ОМАЛГІЯ – біль у плечовому суглобі або в дельтоподібному м’язі.

ОМАГРА – подагра плечового суглоба.

ОМА (С. OHM) СИМПТОМ – зникнення при перкусії притуплення над ділянкою печінки вздовж правої середньоключичної лінії; ознака паралічу діафрагми.

-ОМА (грец. -ōma) – частина складних слів (суфікс), яка означає «пухлина», «новоутвір».

ОЛЬХАГЕНА – ЛІЛЬЄСТРАНДА (B. OLHAGEN – A. LILJESTRAND) СИНДРОМ – ізольо ване збільшення упродовж кількох років або десятиліть ШОЕ без клінічних проявів; часто спо стерігається одна з лабораторних ознак –…

ОЛЬФАКТОРНА НЕЙРОГЕННА (ЕСТЕЗІОНЕЙРОГЕННА) ПУХЛИНА – злоякісна пухлина, що розвивається з нюхового нейроепітелію. Основна локалізація – верхній носовий хід відповідної нюхової частини слизової оболонки. Мікроскопічно виділяють три варіанти будови залежно від…

ОЛЬФАКТОМОТОРНА РЕАКЦІЯ – рухова реакція, яка спостерігається при подразненні нюхових рецепторів.

О. ЯКІСНА – О., яку проводять з метою визначення здатності людини сприймати і розрізняти запахи.

О. КІЛЬКІСНА – О., яку проводять з метою визначення порогу нюху, одиниці адаптації та відновлення нюхової функції.

ОЛЬФАКТОМЕТРІЯ – метод вимірювання гостроти нюху.

ОЛЬФАКТОГЕНІТАЛЬНИЙ СИНДРОМ – захворювання, яке характеризується відсутністю нюху внаслідок ураження нюхових нервів і комплексом ендокринних розладів, що зумовлюють за тримку статевого дозрівання (вторинний або гіпогонадотропний гіпогонадизм з євнухоїдизмом у чоловіків);…

ОЛЬСГАУЗЕНА (R. OLSHAUSEN) СИМПТОМ – пухлина, яка пальпується попереду від матки в молодих жінок часто є дермоїдною кістою.

ОЛЬЄНІКА (OLJENICK) СИНДРОМ – окципіталізація І шийного хребця; проявляється прогресуючою мозочковою атаксією та розладами циркуляції спинномозкової рідини.

ОЛЬЄ (L. X. E. L. OLLIER) ХВОРОБА – див.: Дисхондроплазія.