Глосарій

ОКУЛОЕХОГРАФІЯ – ехографія ока.

ОКУЛОДЕНТОДИГІТАЛЬНА ДИСПЛАЗІЯ – див.: Мейєр-Швікерата – Вейєрса синдром.

ОКУЛОГЛАНДУЛЯРНИЙ СИНДРОМ – див.: Романья симптом.

ОКУЛОАУРИКУЛОВЕРТЕБРАЛЬНА ДИСПЛАЗІЯ – див.: Гольденгара синдром.

ОКУЛІСТ – див.: Офтальмолог.

ОКУЛ(О)- (лат. oculus – око) – частина складних слів, яка означає належність до ока.

ОКТАНА (ГАРЯЧКА) – гарячка, що повторюється на восьмий день.

ОКСОКАРБОНОВІ КИСЛОТИ – див.: Кетокислоти.

ОКСОГЛУТАРОВА КИСЛОТА – див.: α-Кетоглутарова кислота.

ОКСІОПІЯ – надмірна гострота зору.

ОКСІАМІНИ – див.: Аміноспирти.

ОКСИЦЕФАЛІЯ – див.: Акрокефалія.

ОКСИФОБІЯ – див.: Айхмофобія.

ОКСИФІЛІЯ – див.: Ацидофілія.

ОКСИФЕНІЛКЕТОНУРІЯ – див.: Фенілкетонурія.

ОКСИТОЦИН – гормон задньої частки гіпофізу; утворюється в клітинах нейроглії в підгорбовій частині, а депонується в нейрогіпофізі; поліпептид; стимулює скорочення гладких м’язів внутрішніх органів, переважно матки, і виділення молока з…

ОКСИТЕНЗІОМЕТРІЯ – вимірювання парціального тиску кисню в будь-якому середовищі.

ОКСИТЕНЗІОГРАФІЯ – вимірювання парціального тиску кисню в будь-якому середовищі з графічною реєстрацією отриманих результатів.

ОКСИПРОЛІН – С5Н9NO3; амінокислота, що на лежить до карбонових амінокислот. О. входить до складу тваринних і рослинних білків. В організмі утворюється з проліну.

ОКСИНЕВРОН – цереброзид, що міститься в білій речовині мозку.