Глосарій

ОКСИМЕТАН – див.: Метиловий спирт.

β-ОКСИМАСЛЯНА КИСЛОТА – мо нокарбонова β оксикислота ациклічного ряду, що належить до ацетонових тіл; є проміжним продуктом окислення жир них кислот в організмі.

17-ОКСИКОРТИКОСТЕРОН – див.: Гідрокортизон.

17-ОКСИКОРТИКОСТЕРОЇДИ – стероїдні гормони, які утворюються в кір ковій речовині надниркових залоз, та їх метаболіти, що містяться в крові та сечі людини і тварин; основними представниками 17-о. є гормони –…

ОКСИКИСЛОТИ – органічні кислоти, що містять у молекулі одночасно карбок сильну (-СООН) і гідроксильну (-ОН) групи.

ОКСИДОРЕДУКТАЗИ – клас ферментів, що каталізують окисно-відновні реакції в організмах. О. беруть безпосередню участь у біологічному окисленні, яке забезпечує клітину потрібною для її життєдіяльності енергією, у реакціях фотосинтезу і в…

ОКСИДИМЕТРІЯ – титрометричний аналіз, при якому використовуються окислювально-відновні реакції; О. грунтується на вимірюванні за допомогою титрування об’єму розчину окислювача (або відновника) відомої концентрації, необхідного для повного окислення (або відновлення) досліджуваної…

ОКСИДАЗИ – ферменти, які каталізують окислення водню органічних речовин молекулярним киснем з утворенням води (дихання) або перекису водню (флавінові О.).

ОКСИГРАФІЯ – дослідження вмісту кисню в певному середовищі з графічною реєстрацією отриманих результатів.

ОКСИГЕНОТЕРАПІЯ – див.: Киснева терапія.

ОКСИГЕНОСУПРАРЕНОСКОПІЯ – рентгенологічне дослідження наднирко вих залоз після їх контрастування шля хом введення кисню в заочеревинний простір.

ОКСИГЕНОБАРОТЕРАПІЯ – див.: Гіпербарична оксигенація.

ОКСИГЕНАЦІЯ ЕНТЕРАЛЬНА БЕЗЗОНДОВА – форма ентеральної оксигенації, яка полягає в проковтуванні кисню у вигляді піни.

ОКСИГЕНАЦІЯ ЕНТЕРАЛЬНА – метод кисневої терапії, який грунтується на введенні кисню в шлунок.

ОКСИГЕНАЦІЯ ГІПЕРБАРИЧНА – див.: Гіпербарична оксигенація.

ОКСИГЕНАЦІЯ ВНУТРІШНЬОСУДИННА – метод кисневої терапії, який грунтується на насиченні киснем крові при її підготовці до трансплантації або на введенні мікроемульсії кисню безпосередньо в судинне русло.

ОКСИГЕНАЦІЯ АПНОЙНА – метод інгаляційної кисневої терапії, який полягає у введенні кисню в дихальні шляхи через катетер; застосовується при відсутності природного дихання.

ОКСИГЕНАТОРИ – пристрої, які забезпечують функцію екстракорпорального газообміну шляхом насичення венозної крові киснем та видалення вуглекислого газу.

ОКСИГЕМОМЕТРІЯ – визначення ступеня насиченості крові людини киснем з метою оцінки ефективності функ ції зовнішнього дихання; О. грунтується на різниці спектрів поглинання окси гемо глобіну і відновленого гемогло біну.

ОКСИГЕМОГРАФІЯ – дослідження насиченості крові киснем.