Глосарій

НІМОТА – відсутність усного мовлення.

НІМАНА – ПІКА (A. NIEMANN – L. PICK) ХВОРОБА – спадковий (успадкування за аутосомно-рецесивним типом) фосфатид-тезаурисмоз; зумовлений порушенням обміну складних ліпідів з накопиченням сфінгомієліну в ц. н. с., пе чінці,…

НІЛЬСЕНА (J. M. NIELSEN) СИНДРОМ – недостатність надниркових залоз, яка розвивається після надмірного фізичного навантаження; спостерігається фізичне виснаження, виражена слабкість, фасцикулярні посмикування мускулатури, психомоторний неспокій, ейфорія.

НІЛЬСЕНА (H. NIELSEN) ВРОДЖЕНА ДИСТРОФІЯ – поєднання множинних спадкових (успадкування за аутосомно-домінантним типом) аномалій; характеризується поєднанням множинних аномалій розвитку хребта, обмеження рухливості його шийної частини з високим стоянням лопаток та…

НІЛАНДЕРА (C. W. G. NYLANDER) ПРОБА – якісна проба на наявність глюкози в сечі, яка грунтується на відновлюючих властивостях альдегідної групи глюкози; як окислювач застосовують будь-яку сполуку, яка легко відновлюється…

НІЛА – РАСКА (J. G. NEEL – M. L. RUSK) СИНДРОМ – різновид спадкової полідактилії ніг; спостерігається подвоєння ІІ плеснової кістки з утворенням екзостозів; укорочення V плеснової кістки, неправильне розміщення…

НІКТУРІЯ – переважне виділення сечі в нічний час; патологічний, неспецифічний симптом, який може бути ознакою початкової стадії захворювання нирок зі зменшенням їх концентраційної здатності; часто буває проявом серцевої і нир…

НІКТОФОБІЯ – нав’язлива боязнь темноти (нічної темноти).

НІКТАЛОПІЯ – денна сліпота, нічний зір; здатність бачити при слабкому освіт ленні; ослаблення зору вдень внаслідок підвищеної чутливості сітківки або райдужної оболонки; хворі краще бачать у напівтемряві або при слабкому…

НІКТАЛГІЯ – нічні болі; болі, що виникають тільки вночі під час сну.

НІКТ- (нікто-; грец. nyx, nyktos – ніч, темнота) – частина складних слів, яка означає належність до ночі, темноти.

НІКОТИНОЛІТИЧНИЙ – такий, що нейтралізує чи послаблює дію нікотину.

НІКОТИНОВИЙ – такий, що стосується нікотину, має ефект нікотину.

НІКОТИНОВА КИСЛОТА – С5Н5NCOOH, піридин – 3-карбонова кислота; провітамін нікотинаміду; належить до групи водорозчинних вітамінів (вітамін РР, вітамін В3); бере участь у переносі електронів від субстратів, які окислюються в процесі…

НІКОТИНІЗМ – хронічне отруєння нікотином; проявляється гіперсалівацією, запамороченням, головним болем, погіршенням зору, анорексією, тремором, подразливістю.

НІКОТИНАМІДАДЕНІНДИНУКЛЕОТИДНІ КОФЕРМЕНТИ – група коферментів, які є проміжними переносниками водню в багатьох окисно-відновних реакціях, що відбуваються в клітинах; є компонентами ферментів – анаеробних дегідрогеназ. До Н. к. належать нікотинамідаденіндинуклеотид (НАД)…

НІКОТИНАМІД – С5Н4NCONH2; водорозчинний антипеларгічний вітамін. В організмі поширений пере важно у вигляді динуклеотидів – коферментів дегідрогеназ. Розрізняють нікотинамід-аденін -динуклеотид (НАД) і продукти його фосфорилювання (НАДФ). Не до стача Н.…

НІКОТИН (лат. nicotiana – тютюн) – С10Н14N2; алкалоїд, що міститься в листі та насінні тютюну. Сильна отрута, гальмує діяльність нервової системи, за вираженістю дії наближається до синильної кислоти.

НІКОЛЬСЬКОГО (П. В. НИКОЛЬСКИЙ) СИМПТОМ – ознака пухирчатки: при відтягуванні пінцетом стінки пухиря відбувається відшарування епідермісу за межами пухиря (І ступінь); якщо потерти шкіру між двома пухирями, виникає ерозія (ІІ…

НІКОЛАУ (S. G. NICOLAU) СИНДРОМ – ускладнення після внутрішньоартеріального введення лікарських препаратів з кристалічною структурою (депо-пеніцилін); на місці ін’єкції раптово розвивається ішемія, болючі синюшні нерівномірні плями з утворенням пухирів та…