Глосарій

НЕЙТРОФІЛ – див.: Гранулоцит нейтрофільний.

НЕЙТРОПЕНІЯ СПАДКОВА ПОС ТІЙНА – спадкове захворювання, яке характеризується повною або майже пов ною відсутністю нейрофільних гранулоцитів у периферійній крові та кістковому мозку внаслідок гальмування їх дозрівання на стадії мієлоцита.

НЕЙРОПЕНІЯ СПАДКОВА ПЕРІОДИЧНА – спадкове захворювання, при якому кожні 2–3 тижні нейтрофільні гранулоцити повністю зникають із периферійної крові та кісткового мозку.

НЕЙТРОПЕНІЯ СПАДКОВА ДОБРОЯКІСНА – спадкове захворювання, яке характеризується зниженням вмісту нейтрофільних гранулоцитів до 30–35%, при одночасному зниженні загальної кількості лейкоцитів до 2000–3000 в 1 мкл крові.

НЕЙТРОПЕНІЯ – зниження вмісту в крові нейтрофілів; за числом нейтрофілів у крові і відповідно ризиком інфекції розрізняють легку (1000–2000 нейтрофілів у 1 мкл), середньотяжку (500–1000/мкл) і тяжку нейтропенію (менше 500/мкл);…

НЕЙТРОПЕНІЇ СПАДКОВІ – захворювання, основною ознакою яких є постійне або періодичне різке пониження кількості нейтрофілів у крові та кістковому мозку; Н. с. успадковуються за ауто сомно-рецесивним типом, деякі форми –…

НЕЙТРОНОТЕРАПІЯ – див.: Нейтронна терапія.

НЕЙТРОННЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – випромінювання, яке складається із нейтронів.

НЕЙТРОННА ТЕРАПІЯ – вид променевої терапії, яка здійснюється за допомогою нейтронного випромінювання; основними показаннями до Н. т. є: обмежені чи місцево поширені первинні пух лини або їх рецидиви та метастази,…

НЕЙТРОН – елементарна електрично нейтральна тяжка ядерна частинка з масою, приблизно в 1800 разів більшою від маси електрона; Н. у вільному стані нестабільний, він спонтанно перетворюється в протон з випусканням…

НЕЙТРО- (лат. neutrum – нейтральний; ні те, ні інше) – частина складних слів, яка означає «нейтральний», «нейтральність».

НЕЙТРАЛЬНИЙ – 1) такий, що не виявляє ні шкідливої, ні корисної дії; індиферентний; 2) (у хімії) такий, що не дає ні кислої, ні лужної реакції; 3) (у фізиці) не заряджений…

НЕЙТРАЛІЗАЦІЯ – 1) позбавлення ефективності деякого впливу або процесу; 2) (у хімії) реакція, що веде до знищення кислотних властивостей розчину за допомогою лугів, а лужних – за допомогою кислот.

НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ ТОКСИНУ РЕАКЦІЯ – взаємодія токсину зі специфічним антитоксином, що приводить до утворення комплексу, якому не властива токсичність.

НЕЙТРАЛІЗАЦІЇ РЕАКЦІЯ – (у вірусології) метод ідентифікації віруса, який грунтується на феномені втрати ним інфекційності внаслідок взаємодії зі специфічними антитілами.

НЕЙССЕРА – ВЕКСБЕРГА (M. NEISSER – F. WECHSB ERG) ФЕНОМЕН – факт, що низькі розведення імунної сироватки можуть не мати бактерицидної дії, у той час як більш високі розведення вбивають…

НЕЙССЕРА (A. L. S. NEISSER) ДЕРМАТИТ СВЕРБЛЯЧИЙ ЛІХЕНОЇДНИЙ – див.: Нейродерміт обмежений.

НЕЙРУЛЯЦІЯ – процес утворення нер вової трубки в зародків людини та хордових тварин; являє собою зачаток ц. н. с.

НЕЙРОЦИТОАРХІТЕКТОНІКА – розділ архітектоніки головного мозку, що вивчає розміщення, будову та просторове співвідношення нейронів у корі пів куль великого мозку.

НЕЙРОЦИТ – див.: Неврон.