Глосарій

НЕЙРОТОКСИНИ – отруйні речовини біологічного походження, які, потрапляючи в організм, вибірково діють на нер вову систему.

НЕЙРОТОКСИКОЗ – див.: Нейротоксичний синдром.

НЕЙРОСПОРА (NEUROSPORA) – рід грибів із класу сумчастих грибів; росте на хлібі та кондитер ських виробах у вигляді пухнатої, спочатку білої, а потім рожевої маси.

НЕЙРОСПОНГІОМА – див.: Медуло бластома.

НЕЙРОСПОНГІОБЛАСТОМА – див.: Медуло бластома.

НЕЙРОСОМА – мітохондрія нервової клітини.

НЕЙРОСИФІЛІС – ураження нервової системи при сифілісі.

НЕЙРОСЕМАНТИКА – напрям у нейропсихології, який розглядає нервові імпульси та їх взаємозв’язки як своєрідні знаки, що означають різні елементи відбивально-пристосувальних реакцій вищих тварин та людини.

НЕЙРОСЕКРЕЦІЯ – здатність особливих (нейросекреторних) клітин нервової тканини виробляти нейрогормони, що надходять у кров та спинномозкову рідину.

НЕЙРОРЕТИНОПАТІЯ – поєднане одночасне ураження зорового нерва та сітківки незапального характеру.

НЕЙРОРЕТИНІТ – поєднане одночасне запалення зорового нерва та сітківки.

НЕЙРОРЕВМАТИЗМ – ураження нер вової системи при ревматизмі.

НЕЙРОРАФІЯ – хірургічний шов нерва.

НЕЙРОПСИХОЛОГІЯ – розділ психології, що вивчає психічну діяльність людини у зв’язку з функціонуванням ц. н. с. в певних умовах.

НЕЙРОПСИХІЧНИЙ – такий, що пов’язаний з впливом нервових процесів на психічну діяльність.

НЕЙРОПЛЕГІЧНІ ЗАСОБИ – див.: Нейролеп тичні засоби.

НЕЙРОПЛЕГІКИ – див.: Нейролептичні засоби.

НЕЙРОПЛАЗМА – цитоплазма нейрону.

НЕЙРОПІЛЬ – переплетення нервових волокон.

НЕЙРОПАТІЯ – див.: Невропатія (у нев рології).