Глосарій

НЕВРАСТЕНІЯ – одна із форм неврозу; характеризується підвищеною збудливістю та подразливістю, розладами сну, різко підвищеною стомлюваністю, зниженою працездатністю, нездатністю зосередитися при тривалій праці, головними болями або відчуттям “обруча” нав коло…

НЕВРАСТЕНІЧНОГО ШОЛОМА СИМПТОМ – див.: Шолома симптом.

НЕВРАСТЕНІЧНИЙ СИНДРОМ – див.: Невра стенія.

НЕВРАПРАКСІЯ – закрите пошкодження нерва, яке проявляється тимчасовим порушенням його провідності.

НЕВРАЛЬНИЙ – такий, що стосується нерва або нервової системи.

НЕВРАЛГІЯ П’ЯТКОВА – див.: Талалгія.

НЕВРАЛГІЯ ПСИХІЧНА – див.: Псих алгія.

НЕВРАЛГІЯ КОЛІНЧАСТОГО ВУЗЛА – див.: Колінчастого вузла синдром.

НЕВРАЛГІЯ ГЛОСОФАРИНГЕАЛЬНА – див.: Сікара синдром.

НЕВРАЛГІЯ – синдром, який характеризується інтенсивними болями по ходу чутливого чи змішаного нерва або в їх ніх іннерваційних ділянках; часто по єд нується з гіпер- або гіпестезією в зоні їх…

НЕВРАЛГІЧНИЙ – такий, що стосується невралгії, схожий на неї; невралгічного характеру.

НЕВР- (неври-, невро-, нейр-, нейро-; грец. neuron – нерв, волокно, сухожилок) – частина складних слів, яка означає належність до нервів, до нервової системи.

НЕВОКАРЦИНОМА – див.: Меланома.

НЕВІНА (S. NEVIN) СИНДРОМ – пресенільна енце фалопатія неясного генезу, яка, звичайно, проявляється у віці між 50 та 70 роками; спостерігаються прогресуючі розлади зору до повної сліпоти, параліч рухів, розлади…

НЕВІНА (S. NEVIN) МІОПАТІЯ – див.: Веландера синдром.

НЕВИЛІКОВНІСТЬ – див.: Інкурабельність.

НЕВАГОМІСТЬ – відсутність ваги, тобто сили, з якою тіло під впливом тяжіння тисне на опору та відчуває з боку цієї опори відповідну протидію.

НЕВ(О)- (лат. naevus – занос) – частина складних слів, яка означає належність до невусу або заносу.

НЕБЕКУРА (J. P. NEBÉCOURT) СИНД РОМ – тріада вроджених аномалій: гіпофізарний карликовий зріст, інфантильні геніталії, цукровий діабет.

НЕАДЕКВАТНІСТЬ – (у психіатрії) невідповідність окремих психічних актів або їх сукупності зовнішнім обставинам.