Глосарій

ХОЛЕСТЕРОЛ-ЕСТЕРАЗА – див.: Холестеринестераза.

ХОЛЕСТЕРОЛ – див.: Холестерин.

ХОЛЕСТЕРОЗ ПОЗАКЛІТИННИЙ УРБАХА – див.: Гіаліноз шкіри і слизових оболонок.

ХОЛЕСТЕРОЗ ЖОВЧНОГО МІХУРА – патологічний процес, який характеризується відкладанням холестерину в макрофагах власної пластинки слизової оболонки жовчного міхура, що проявляється наявністю дрібних жовтих плям на фоні червоної, забарвленою жовчю слизової…

ХОЛЕСТЕРИНОВИЙ ОБМІН – сукупність реакцій біосинтезу холестерину і його розпаду в організмі. Синтез холестерину відбувається в клітинах майже всіх органів і тканин, однак у най більш значних кількостях він утворюється…

ХОЛЕСТЕРИНЕСТЕРАЗА – фермент ліпідного обміну, що каталізує оборотну реакцію гідролізу складних ефірів холестерину і вищих жирних кислот: ефір холестерину + Н2О = холестерин + аніон жирної кислоти.

ХОЛЕСТЕРИНЕМІЯ – див.: Гіперхолестеринемія.

ХОЛЕСТЕРИН ЗАГАЛЬНИЙ – за гальний вміст у сироватці крові вільного і етерифікованого холестерину.

ХОЛЕСТЕРИН ЕТЕРИФІКОВАНИЙ – вміст у сироватці крові холестерину у вигляді його сполук з жирними кислотами.

ХОЛЕСТЕРИН ВІЛЬНИЙ – вміст у сироватці крові холестерину, який хімічно не зв’язаний з жирними кислотами.

ХОЛЕСТЕРИН – С27Н46О; високомолекулярний циклічний спирт; належить до стеринів. Х. виявлений у всіх клітинах і тканинах організму людини і тварин, як у вигляді спирту, так і в складі жирних кислот,…

ХОЛЕСТАТОМА ВУХА – пухлиноподібне утворення, що утворюється в тканинах середнього вуха і являє собою скуп чення кератину, кристалів холестерину і злущеного зроговілого епітелію, оточене капсулою.

ХОЛЕСТЕАТОМА – гетеротопічна диз онтогенетична пухлина, яка походить із зачатків епідермісу, що змістилися в порожнину черепа або хребтового каналу в ранньому періоді ембріонального розвитку.

ХОЛЕСТАЗ – клінічний і біохімічний синдром, який розвивається внаслідок порушення виділення жовчі, що зумовлено порушенням її вироблення печінковими клітинами (внутрішньопечінковий Х.) або зупинкою току жовчі по жовч них протоках (позапечінковий…

ХОЛЕРОГЕН – токсин білкової природи, який виробляється холерними вібріонами; зумовлює розвиток діареї при холері.

«ХОЛЕРНІ ОКУЛЯРИ» – виражений ціаноз навколо очей та западіння очних яблук, які спостерігаються при тяжкому зневодненні організму.

ХОЛЕРНИЙ ЕНТЕРОТОКСИН – див.: Холероген.

ХОЛЕРНИЙ ЕКЗОТОКСИН – див.: Холероген.

ХОЛЕРИК – людина з сильним, рухливим, але неврівноваженим типом вищої нервової діяльності.

ХОЛЕРЕТИКИ – лікарські засоби, що стимулюють утворення жовчі.