Глосарій

МІТОХОНДРІАЛЬНА НЕДОСТАТ НІСТЬ – порушення реалізації функцій мітохондрій; до основних проявів М. н. у хворих належать: метаболічний ацидоз (у спокої та при навантаженні); збільшення концентрації лактату і пірувату в плазмі…

МІТОТИЧНИЙ ЦИКЛ – сукупність про цесів, що періодично повторюються в клітині при підготовці і здійсненні мітозу.

МІТОТИЧНИЙ ІНДЕКС – число клітин, що діляться шляхом мітозу із 1000 вивчених клітин на гістологічному препараті; показник мітотичної активності тканини або культури тканин.

МІТОТИЧНИЙ АПАРАТ – структура, яка утворюється в клітині в процесі мітозу і розпадається після його завершення; складається із веретена ділення, центрального та полярного променевих сяйв; М. а. забезпечує розподілення хромосом…

МІТОЗ – складний (або непрямий) поділ клітин; найпоширеніший спосіб розмноження клітин; у процесі М. в ядрі і цитоплазмі відбувається ряд послідовних змін; розрізняють 4 стадії М.: профаза, метафаза, анафаза, телофаза;…

МІТОГЕНЕТИЧНЕ ВИПРОМІНЮВАННЯ – ультрафіолетове випромінювання широкого діапазону (довжина хвилі 1900–3250 А), що виникає в біологічних системах при екзотермічних реакціях.

МІТИГАЦІЯ – зм’якшення, зменшення (сили), ослаблення.

МІТЕНСА – ВЕБЕРА (C. MIETENS – H. WEBER) СИНДРОМ – спадкове поєднання множинних аномалій з оліго френією; спостерігається виражена затримка розумового розвитку; низький або карликовий зріст, згинальні контрактури верхніх кінцівок,…

МІТЕЛЛА – косинкоподібна пов’язка; пов’язка, що має трикутну або чотирикутну форму для підтримки та іммобілізації верхньої кінцівки.

МІТАЦИЗМ – одна із форм рухових порушень артикуляції, при якій часто замість інших приголосних вимовляється звук «м».

МІСТ ГОЛОВНОГО МОЗКУ (PONS) – див.: Вароліїв міст.

МІССЕНС-МУТАЦІЯ – мутація, що призводить до підстановки невідповідної амінокислоти в поліпептидний ланцюг.

МІРШАНА (MIRCHAN) СИМПТОМ – при змащуванні язика оцтом виникає підсилене болюче виділення слини; ознака паротиту.

МІРТОПОДІБНІ СОСОЧКИ – залишки м’яких тканин у вигляді сосочків у місці прикріплення дівочої пліви після її остаточного руйнування при пологах.

МІРТИФОРМНИЙ – такий, що схожий на плід мірти; міртоподібний.

МІРІЦЦІ (P. L. MIRIZZI) ХВОРОБА – див.: Міріцці синдром.

МІРІЦЦІ (P. L. MIRIZZI) СИНДРОМ – клінічні прояви закупорки загальної жовчної протоки різної етіології; спостерігається біль у правому підребер’ї та епігастрії, жовтяниця, нудота; виявляється гіпербілірубінемія, часто промацується збільшений болючий жовчний…

МІРИНГОТОМІЯ – хірургічне розрізання двох задніх квадрантів барабанної перетинки на всій їй довжині.

МІРИНГОПЛАСТИКА – хірургічне відновлення цілості барабанної перетинки, яка порушена внаслідок запального процесу в середньому вусі або травми; пластичне додавання шарів барабанної перетинки при вираженій її атрофії.

МІРИНГІТ – запалення барабанної перетинки.