Глосарій

МЕТАФІЗ – проміжна ділянка кістки між діафізом і епіфізом.

МЕТАФАЗА – друга фаза мітотичного і мейотичного поділу клітин. М. характеризується вкороченням хромосом і розміщенням їх у вигляді метафазної (материнської) зірки (або екваторіальної пластинки). Відбувається після профази; за М. настає…

МЕТАТРОФНІ БАКТЕРІЇ – група бактерій, що живляться органічними речовинами.

МЕТАТАРЗАЛЬНИЙ – такий, що стосується плюсна; плюсновий.

МЕТАТАРЗАЛЬНА НЕДОСТАТНІСТЬ – див.: Маршова ступня.

МЕТАТАРЗАЛГІЯ – див.: Мортонівська метатарзальна невралгія.

МЕТАТАЛАМУС (METATHALAMUS) – частина таламічного мозку, яка розміщена на нижньому боці подушки таламуса; включає латеральне та медіальне колінчасті тіла.

МЕТАСТРОНГІЛЬОЗ – гельмінтоз легень, який викликається круглим гель мінтом Metastrongylus elongatus; зустрічається переважно у великої і малої рогатої худоби і дуже рідкісно – у людини; в основі патогенезу М. –…

МЕТАСТАТИЧНИЙ – такий, що стосується метастазу.

МЕТАСТАЗУВАННЯ – процес переносу патологічного матеріалу із вогнища пухлинного або запального процесу в ін ші органи і тканини з утворенням вторинних вогнищ; розповсюдження злоякісних новоутворів по кровоносних і лімфатичних судинах…

МЕТАСТАЗ ВАПНИСТИЙ – вогнище кальцинозу в тканинах та органах при метастатичній вапнистій дистрофії.

МЕТАСТАЗ ШНІТЦЛЕРА – див.: Шнітцлера метастаз.

М. СКЛЕРОТИЧНИЙ КІСТКОВИЙ – див.: М. остеопластичний.

М. РЕТРОГРАДНИЙ – гематогенний або лімфогенний М., який виник у напрямі, зворотному току крові або лімфи.

Регіонарний метастаз – це лімфогенний метастаз, що розвивається у регіонарних (близьких до пухлини) лімфатичних вузлах. Ключові особливості Механізм утворення: Клінічне значення: Діагностика: Лікування:

М. ОСТЕОПЛАСТИЧНИЙ – М. злоякісної пухлини в кістку, який су проводжується розростанням кісткової тканини в його зоні.

М. ОСТЕОЛІТИЧНИЙ – М. злоякіс ної пухлини в кістку, який викликав порушення її структури та руйнування.

М. ОСТЕОКЛАСТИЧНИЙ – див.: М. остеолітичний.

М. ОРТОГРАДНИЙ – М. гемато- або лімфогенний, який виник внаслідок переносу патологічного матеріалу в напрямі природного току крові чи лімфи від первинного вогнища.

М. ЛІМФОГЕННИЙ – М., який виник внаслідок переносу патологічного матеріалу током лімфи.