Глосарій

МЕНІНГОПАТІЯ ЗЛИПЛИВА ОБМЕЖЕНА – див.: Арахноїдит.

МЕНІНГОМІЄЛОЛІЗ – хірургічний розтин рубцевих зрощень між мозковими оболонками та спинним мозком.

МЕНІНГОМІЄЛІТ – одночасне запалення спинного мозку та його оболонок.

МЕНІНГОЛІЗИС – хірургічний розтин рубцевих зрощень між мозковими оболонками та оточуючими тканинами.

МЕНІНГОЛЕЙКЕМІЯ – див.: Ме нінгіт лейкозний.

МЕНІНГОКОКОВИЙ МЕНІНГІТ – клінічна форма менінгококової інфекції; характеризується розвитком гнійного менінгіту з гострим початком хвороби, вираженими менінгеальними симптомами, характерними змінами в церебро спінальній рідині і тяжким перебігом.

МЕНІНГОКОКОВА ІНФЕКЦІЯ – інфекційне захворювання, яке спричинюється менінгококом (Neisseria mening itidis); єдиним джерелом інфекції є людина (хворий або бактеріоносій); механізм передачі інфекції – аерогенний; характеризується локальним ураженням слизової оболонки носоглотки,…

МЕНІНГОКОКЕМІЯ ФУЛЬМІНАНТНА – див.: Менінгококемія блискавична.

МЕНІНГОКОКЕМІЯ БЛИСКАВИЧНА – М., яка розвивається внаслідок масивної бактеріємії та токсинемії, що призводить до розвитку інфекційно-токсичного шоку; характеризується раптовим підйомом температури тіла, швидким розвитком менінгеального та геморагічного синдромів з появою…

МЕНІНГОКОКЕМІЯ – клінічна форма менінгококової інфекції, яка характеризується бурхливим, тяжким перебігом, інтоксикацією, геморагічним синдромом.

МЕНІНГОКОК – бактерії роду Neis seria, родини Neisseriaceae; аероб, дрібний грамнегативний диплокок, ферментує глюкозу і мальтозу; збудник ме нінгококової інфекції.

МЕНІНГОКАУДОЛІЗ – хірургічний розтин рубцевих зрощень між твердою мозковою оболонкою та корінцями кінсь кого хвоста.

МЕНІНГОЕНЦЕФАЛОЦИСТОЦЕЛЕ – грижа, грижовий мішок якої міс тить змінену мозкову тканину, частину розширеного шлуночка мозку і цереброспінальну рідину.

МЕНІНГОЕНЦЕФАЛОЦЕЛЕ – грижа, грижовий мішок якої містить змінену мозкову тканину і цереброспінальну рідину.

Менінгоенцефаломієліт – це важке запалення, яке одночасно вражає оболонки головного і спинного мозку (менінгіт) та саму нервову тканину (енцефаліт і мієліт). Це захворювання часто спричинене інфекцією, але також може виникати…

МЕНІНГОЕНЦЕФАЛОЛІЗ – хірургіч не розрізання рубцевих зрощень між оболонками і корою головного мозку.

М. МЕНІНГОКОКОВИЙ – форма менінгококової інфекції, яка характеризується розвитком менінгіту та вогнищевими ураженнями мозку.

М. МЕНГО – див.: Менінгіт Менго.

М. ВЕСНЯНО-ЛІТНІЙ ДВО ХВИЛЬОВИЙ – клініко-нозогеографічний ва ріант клі щового енцефаліту; характеризується гострим початком без продромального періоду, наявністю двох періодів гарячки; другий період триваліший, супроводжується розвитком менінгоенцефаліту та має тривалу…

М. АМЕБНИЙ ПЕРВИННИЙ – захворювання, яке спричинюється амебами із роду неглерій або, рідкісніше, із роду акант-амеб. Інкубаційний період триває 3–7 днів. Хвороба починається гостро з болей і сухості в горлі,…