Глосарій

МЕЛАНІН – пігмент темно-коричневого або чорного кольору, який синтезується в меланоцитах на білковому матриксі меланосом із тирозину під дією тирозинази і відкладається у вигляді мелано протеїнового комплексу.

МЕЛАНІЗМ – наявність великої кіль кості пігментів у зовнішніх покривах, що зумовлює їх темне забарвлення.

МЕЛАНЕМІЯ – наявність меланіну в крові.

МЕЛАН- (мелано-; грец. melas, melons – чорний, темний) – частина складних слів, яка означає «чорний», «темний», «такий, що стосується меланіну».

МЕЛАЛГІЯ АЛІМЕНТАРНА – див.: Гопалана синдром.

МЕЛАЗМА – див.: Хлоазма.

МЕКОНІЙ – 1) первородний кал; перші екскременти новонародженого, що ви діляються в перші 2 дні після народження; мають зеленуватий колір, складаються із епітеліальних клітин, слизу та жовчі; 2) стара назва…

МЕКОНІЄВОГО ЗАКУПОРЕННЯ СИНДРОМ – симптомокомплекс кишкової непрохідності, спричиненої твердим чи грубим меконієм; при цьому дефіцит ферментів чи зміни в гангліонарних клітинах не виявляються.

МЕКОНІЗМ – див.: Опіоманія.

МЕККЕЛЯ (J. F. MECKEL) ЯМКА – заглиблення на передній поверхні піраміди скроневої кістки, поблизу її верхівки; місце розміщення ганглія трійчастого нерва.

МЕККЕЛЯ (J. F. MECKEL) СИНДРОМ – див.: Грубера синдром.

МЕККЕЛЯ (J. F. MECKEL) ПОРОЖНИНА – простір між листками твердої мозкової оболонки в ділянці трійчастого втиснення піраміди скроневої кістки, в якому розміщений ганглій трійчастого нерва.

МЕККЕЛЯ (J. F. MECKEL) ПІДВИЩЕННЯ – поздовжнє підвищення на дні нижнього рогу бокового шлуночка, утворене втисненням однойменної борозни на нижній поверхні мозкової півкулі.

МЕККЕЛЯ (J. F. MECKEL) ДИВЕРТИКУЛ – вроджена аномалія, зумовлена неповним зворотним розвитком жовт кової протоки; зустрічається приблизно у 2% випадків; характеризується випинанням клубової кишки, яке розміщено на протибрижовому краї, у…

МЕККЕЛЯ (J. F. MECKEL) ВЕНА – вена, розміщена між краями плаценти та гладенького хоріону.

МЕЙСНЕРА (F. MEISSNER) ПЕРЕЛОМ – ізольований перелом проксимального метафізу великогомілкової кістки.

МЕЙРА (MEYR) СИМПТОМ – болючість при натискуванні біля медіального краю великогомілкової кістки в нижній третині гомілки; ознака глибокого тромбофлебіту гомілки.

МЕЙОЦИТ – див.: Ауксоцит.

МЕЙОЗ – форма поділу клітин, що відбувається на певних етапах життєвого циклу організмів, яким властиве статеве розмноження. М. включає розділені інтерфазою два послідовних клітинних поділи, з яких лише перший, редукційний…