Глосарій

МЕЗОГАСТРАЛГІЯ – біль у черевній ділянці.

МЕЗОВАРІЙ – брижа яєчника; частина заднього листка широкої маткової зв’язки.

МЕЗОБРОНХІТ – запалення підслизового або м’язового шару стінки бронха.

МЕЗОБЛАСТОМА УРОГЕНІТАЛЬНА – див.: Мезонефрома.

МЕЗОБЛАСТ – див.: Мезодерма.

МЕЗОБІЛІН – див.: Уробілін.

МЕЗЕНЦЕФАЛЬНИЙ СИНДРОМ – симптомокомплекс, що спостерігається при ураженнях середнього мозку; характеризується поєднанням неврологічних (центральні парези, м’язова ригідність, параліч погляду) та психопатологічних (галюцинації, порушення емоцій, зміни свідомості) розладів.

МЕЗЕНЦЕФАЛОТОМІЯ – хірургічне перерізання спиноталамічного шляху в середньому мозку; показанням до операції є стійкі болі, які не усуваються після оперативних втручань на периферійній нервовій системі, спінальному та ромбен цефальному рівнях…

МЕЗЕНЦЕФАЛІТ – запалення серед нього мозку.

МЕЗЕНХІМОПЛАСТИКА – мета пластичне перетворення епітеліальної тканини в похідні мезенхіми.

М. ОДНОКОМПОНЕНТНА – морфологічний варіант М., будова якої близь ка до мезенхіми.

М. ДИФЕРЕНЦІЙОВАНА – див.: М. багатокомпонентна.

МЕЗЕНХІМОМА БАГАТОКОМПОНЕНТНА – морфологічний варіант М., до складу якої входить кілька похідних мезенхіми.

МЕЗЕНХІМОМА – пухлина складної будови, яка складається із кількох тканин мезенхімного походження. М. переважно локалізується в товщі м’язів кінцівок, особливо стегна, в заочеревинній тканині, на шиї. Структура М. відрізняється строкатістю…

МЕЗЕНХІМАЛЬНІ ПУХЛИНИ МНОЖИННІ ВРОДЖЕНІ – див.: Фіброматоз генералізований вроджений.

МЕЗЕНХІМА – зародкова сполучна тканина людини та більшості багатоклітинних тварин. У зародках виконує опорну, трофічну і захисну функції. На ранніх стадіях розвитку до складу М. входять вільні клітини, на пізніших…

МЕЗЕНТЕРИТ – запалення брижі.

МЕЗЕНТЕРІОЛІТ – запалення брижі червоподібного відростка.

МЕЗЕНТЕРІОЛ – брижа червоподібного відростка; мала брижа.

МЕЗЕНТЕРІЙ – див.: Брижа.