Глосарій

ХЕМОРЕЦЕПЦІЯ – процес взаємодії хімічного стимула з рецепторною мембраною хемочутливої клітини, що призводить до збудження нейрона.

ХЕМОРЕЦЕПТОРИ – спеціальні чутливі утворення, що сприймають дію хімічних подразників і перетворюють їх у нервові сигнали. Серед Х. розрізняють екстерорецептори, що сприймають хіміч ні подразнення ззовні (смакові і нюхові рецептори), й інтерорецептори, які сприймають зміни хімічного складу крові, лімфи та…

ХЕМОПАЛІДЕКТОМІЯ – оперативне руйнування ядер блідої кулі шляхом введення в неї хімічних речовин.

ХЕМОЗ – набряк кон’юнктиви очного яблука.

ХЕМОДЕКТОМА – див.: Парагангліома.

ХЕМОАТРАКТАНТИ – речовини, які приваблюють живі клітини (фагоцити) у процесі фагоцитозу.

ХЕММЕНА (L. HAMMAN) СИНДРОМ – симптомокомплекс, що може розвиватися в породіллі під час потуг: пневмоторакс, пневмоперикардіум, підшкірна емфізема, задишка, ціаноз, розлади цир ку ляції крові, біль; екстракардіальні шуми, які синхронні до серцевих скорочень.

ХЕММЕНА (L. HAMMAN) СИМПТОМ – хрускітливий, синхронний до серцевого ритму прекордіальний шум; ознака спонтанного або травматичного пневмотораксу.

ХЕЛЬМХОЛЬЦА – ХАРРІНГТОНА (H. F. HELMHOLZ – E. HARRING TON) СИНДРОМ – вроджене захворювання рогівки в дітей. Спостерігається помутніння рогівки, яке поєднується з розумовою відсталістю, збільшенням печінки і селезінки, малорухомістю суглобів, укороченням кінцівок, поперековим кіфозом, скафоцефалією.

ХЕЛЬВЕГ-ЛАРСЕНА (H. F. HEL WEG-LARSEN) СИНДРОМ – спадкові (переважно успадкування за аутосомно-домінантним типом, часто зчеплене з Х-хромосомою) ектодермальні дисплазії: гіпо- або аплазія потових і сальних залоз шкіри, ангідроз, гіпотрихоз, гіперкератоз долонь і підошов, дистрофія нігтів; погана переносність підвищеної температури зовнішнього…

ХЕЛЬБІНГА (HELBING) СИМПТОМ – медіалізація ахіллового сухожилка внаслідок вигину гомілковоступневого суглоба; ознака плоскостопості.

ХЕЛЛЕРА – НЕЛЬСОНА (C.G. HELLER – W. O. NELSON) СИНДРОМ – первинний гіпергонадотропний гіпогонадизм у чоловіків. Спостерігаються атрофічні яєчка, в яких при гістологічному дослідженні виявляються гіалінізація сім’яних канальців, дегенерація клітин Лейдига; у сечі – збільшена кіль кість гонадотропіну. Інколи –…

ХЕЛЛЕРА (T. HELLER) СИНДРОМ – прояви прогресуючого недоумства в дітей. Хвороба починається у віці 2–6 років. На початку захворювання – ехолалія, невиразне мовлення; пізніше – нездатність зрозуміти мовлення оточуючих; музичний слух зберігається довго; повна втрата навиків і знань; стереотипність рухів,…

ХЕЛЛЕРА (T. HELLER) ДЕМЕНЦІЯ – див.: Хеллера синдром.

ХЕЛЛАТА (П. ХЕЛЛАТ) СИМПТОМ – ознака гнійного мастоїдиту: якщо камертон розмістити на уражений соскоподібний відросток, то хворий сприймає звук швидше, ніж при іншій локалізації камертона.

ХЕЛІМСЬКОГО (М. А. ХЕЛИМСКИЙ) СИМПТОМ – при спробі хворого, що лежить на спині, підняти верхню частину тулуба виникають болі в ділянці таза; ознака перелому кісток таза.

HELICOBACTER PYLORI – грамнегативні бактерії 2,0–6,5 мкм завдовжки і 0,5–0,6 мкм завширшки з кількома джгутиками на одному кінці, які сприяють переміщенню бактерій; Н. р. є патогенними мікроорганізмами, які спричинюють пошкодження слизової оболонки шлунка (СОШ); внаслідок вуглеводеньвмісних полімерів поверхні Н. р.…

ХЕЙРОМЕГАЛІЯ – вроджена надмірна довжина верхніх кінцівок.

ХЕЙРО- (хір-, хіро-, -хейрія-, -хірія; грец. cheir – рука) – частина складних слів, яка означає належність до рук.

-ХЕЙРІЯ- – див.: Хейро-.