Глосарій

ЩІЛЬНІСТЬ ІОНІЗАЦІЇ – кількісна характеристика іонізуючого випромінювання, яка виражається числом пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об’єму (об’ємна Щ. і.) на одиниці шляху (лінійна Щ. і.).

ЩІЛЬНІСТЬ ЗАРАЖЕННЯ – кіль кісна характеристика зараженості будь-якого об’єкта, яка виражається масою або кількістю частинок заражаючого агента, що припадає на одиницю площі.

ЩІЛЬНІСТЬ – фізична величина, яка визначається для однорідних тіл юкста гломерулярного комплексу нирки відношенням маси тіла до його об’єму.

ЩІЛЬНА ПЛЯМА (MACULA DENS A) – група призматичних епітеліальних клітин дистального відділу нефрону, яка входить до складу юкстагломерулярного комплексу нирки.

ЩІЛИННА ЛАМПА – прилад для біомікроскопічного дослідження ока, що дозволяє виявити незначні зміни його структур, визначити величину, характер та локалізацію цих змін, виявити чужорідні тіла очного яблука.

ЩІЛИНА ПОВІК (RIMA PALP EBRARUM) – отвір, обмежений краями повік.

ЩІЛИНА ПЕРЕДДВЕР’Я (RIMA VESTIBULI) – простір між переддвер’ям гортані та її середньою частиною, обмежений переддверними складками.

ЩИТОПОДІБНА ЗАЛОЗА (GLANDULA THYREOIDEA) – непарна залоза внутрішньої секреції, що синтезує та виділяє в кров і лімфу гормони (тироксин, трийодтиронін), які регулюють процеси росту, розвитку, диференціації тканин і активують обмін речовин в організмі; Щ. з. розміщена в передній ділянці шиї…

ЩИПЦІ МЕДИЧНІ – медичні інструменти, що призначені для стискування, захоплювання, відкусування, утримання і переміщення органів та тканин, різних матеріалів і предметів медичного призначення при проведенні лікувально-діагностичних маніпуляцій.

ЩИПКА СИМПТОМ – (Гехта симптом AF Hecht, 1876-1938, австрійський педіатр; син.: симптом Мозера) – поява дрібних геморагій на місці щипка шкіри при ламкості кровоносних судин.

ЩИКОЛОТКА МЕДІАЛЬНА (MALLEOLUS MEDIALIS) – медіальна частина дистального кінця великогомілкової кістки, яка виступає донизу у вигляді товстого відростка.

ЩИКОЛОТКА ЛАТЕРАЛЬНА (MALLEOLUS LATE RALIS) – потовщений кінець малогомілкової кістки.

ЩЕРБАКА (А. Е. ЩЕРБАК) ТЕРМОРЕГУЛЯЦІЙНИЙ РЕФЛЕКС – після занурення рук досліджуваного у воду з температурою 32° і поступовому її нагріванні до температури 42° спостерігається підвищення ректальної температури на 0,5°; ознака нормального стану терморегуляції.

ЩЕРБАКА (А. Е. ЩЕРБАК) ІОННИЙ РЕФЛЕКС – при дії на шкіру лівого плеча гальванічним струмом і введенні за його допомогою іонів лікарських речовин спостерігається зміна функціонального стану серця і легенів.

ЩЕРБАКА (А. Е. ЩЕРБАК) ГЕНЕРАЛІЗОВАНА РЕАКЦІЯ – зміни діяльності внутрішніх органів, судинного тонусу, біоелектричної активності м’язів і головного мозку, які виникають при гальванізації або лікарському електрофорезі.

ЩЕЛЕПНО-ПІД’ЯЗИКОВА БОРОЗНА (SULCUS MYLOHYOIDEUS) – лінійне заглиблення на внутрішній поверхні тіла нижньої щелепи, в якому проходять судини і нерви.

ЩЕЛЕПНО-ЖУВАЛЬНА ДІЛЯНКА – див.: Підскронева ділянка.

ЩЕЛЕПНИЙ – такий, що стосується щелепи.

ЩЕЛЕПИ – кістки, що виконують функцію захоплення і подрібнення їжі; входять до складу мовленнєвого апарату; верхня і нижня щелепи – най більші кістки лицьового черепа, утворюють разом з виличними кістками кісткову основу лиця і визначають його форму; Щ. беруть участь…

ЩЕЛЕПА НИЖНЯ (MANDIBULA) – велика непарна кістка лицьового черепа, яка складається з двох симетричних половин; у цілому нагадує підкову, кінці якої підняті. У ній розрізняють тіло і дві галузки, які закінчуються двома відрост ками з вирізкою між ними.