ПЕРІАРТЕРІЇТ ВУЗЛИКОВИЙ

ПЕРІАРТЕРІЇТ ВУЗЛИКОВИЙ – за хворювання алергічної природи з групи системних васкулітів з вторинними ангіо генними ураженнями різних органів і систем та тяжкими судинними ускладненнями; патогенез П. в. пов’язують з імунологічними процесами; запальні зміни спостерігаються в судинах різного рівня і функціонального призначення, проте провідним є ураження артерій м’язового і м’язово-еластичного типу; морфологічні зміни в артеріальних судинах розвиваються в такій послідовності: мукоїдне набухання стінок судин, фібриноїдні зміни до некрозу, інфільтративно-проліферативні явища і склероз уражених артерій; залежно від співвідношення в запальній реакції альтеративних, ексудативних або проліферативних змін, артеріїт може бути деструктивним, деструктивно-продуктивним і продуктивним; переважна локалізація патологічного процесу зумовлює ендо-, мезо- і періартеріїт, однак найчастіше зустрічається ураження всіх оболонок артерії (панартеріїт); васкуліт при П. в. розвивається одночасно або послідовно в багатьох органах, хоча найчастіше уражаються судини нирок, серця, кишечнику, мозку і оболонок нервів; як наслідок артеріїтів і тромбартеріїтів у різних органах і тканинах виникають місцеві зміни: геморагії, дистрофія і атрофія паренхіматозних елементів, вогнищево-некротичні і виразкові явища; у периферійних нервах виявляються ознаки дегенерації з деструкцією аксонів і мієлінових оболонок у комбінації з регенераторними процесами; для П. в. характерний надзвичайний поліморфізм клінічних симптомів; серед органної патології, яка характерна для П. в. виділяють п’ять синдромів, що найчастіше зустрічаються і зумовлюють специфіку клінічної картини захворювання – нирковий, абдомінальний, кардіальний, легеневий і неврологічний; залежно від переважання в клініці П. в. одного або кількох зазначених синдромів виділені такі клінічні варіанти захворювання: класичний (нирково-поліневротичний, або полівісцеральний); астматичний, або еозинофільний; шкірний; моноорганний.