ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА

ПІДШЛУНКОВА ЗАЛОЗА (PANCREAS) – залоза травної системи, яка одночасно виконує екзокринну та ендо кринну функції; розміщена в заочеревинному просторі на рівні верхніх поперекових (І-ІІ) хребців; у П. з. виділяють три відділи: голівку, тіло, хвіст; довжина П. з. складає 14–23 см, ширина голівки – 3–7,5 см, тіла – 2–5 см, хвоста – 0,3–3,4 см, загальна вага органа – 60–115 г; П. з. складається із двох різних за морфологічними і фізіологічними характеристиками частин – екзокринної і ендокринної; екзокринна частина – складна альвеолярно-трубчаста залоза, яка являє собою систему кінцевих залозистих відділів (ацинусів) і вивідних проток; ендокринна частина являє собою сукупність панкреатичних острівців (острівці Лангерганса); кожний острівець утворений групою секреторних клітин, розміщених у ніжноволокнистій стромі; виділяють чотири типи клітин: β-клітини, які виробляють інсулін; α-клітини, які виробляють глюкагон; d-клітини, які виробляють соматостатин; РР-клітини, які продукують панкреатичний поліпептид; П. з. виконує дві основні функції: 1) екзо кринну – секреція у дванадцятипалу кишку соку, що містить набір ферментів, які гідролізують усі основні групи харчових полімерів; 2) ендокринну – секреція в кров ряду поліпептидних гормонів, що регулюють асиміляцію їжі та метаболічні процеси в організмі.