ПОЛІОМІЄЛІТ

ПОЛІОМІЄЛІТ – захворювання запальної природи сірої речовини спинного мозку, головним чином, передніх рогів; проявляється атрофічними м’язовими паралічами; викликається поліовірусами, що належать до роду ентеровірусів родини пікорнавірусів; існують три імунологічно різних серотипи поліовірусів, при цьому штами серотипу 1 частіше спричинюють параліч і є причиною епідемій; єдиним резервуаром інфекції є людина; захворювання передається при прямому контакті і є висококонтагіозним; вірус потрапляє в організм через рот; інкубаційний період триває від 2 до 35 днів, частіше 10–12 днів; первинне розмноження відбувається в лімфоїдній тканині ротоглотки і кишкового тракту (переважно в ділянці клубової кишки); незначна кількість вірусів потрапляє в кров і переноситься до інших ділянок ретикулоендотеліальної системи, де і відбувається їхнє інтенсивне розмноження; під час вторинної вірусемії спостерігається проникання вірусу в ц. н. с.; помітні патологічні зміни вірус викликає тільки у спинному і головному мозку; у процес утягуються рухові нейрони передніх рогів спинного мозку, довгастий мозок та інші відділи мозку, включаючи мозочок і моторні зони кори; ураження вірусами нейронів спочатку має запальний характер, а в подальшому завершується нейронофагією; локалізація і тяжкість паралічів визначається локалізацією нейрональних пошкоджень; клінічні варіанти захворювання різноманітні, але в основному виділяють «малу хворобу» (абортивна форма) і «велику хворобу», яка може бути паралітичною і непаралітичною; на кожному з етапів патологічний процес може зупинитися; залежно від цього розвивається інапарантний П. (вірусоносійство); П. без ураження нервової системи (абортивний, або вісцеральний); П. з ураженням нервової системи (непаралітичний, або менінгеальний, і паралітичний).