ПСЕВДОДЕМЕНЦІЯ

ПСЕВДОДЕМЕНЦІЯ – несправжнє слабоумство, що виникає за механізмом істеричної реакції; виділяють два клінічних варіанти П.: ажитований та депресивний; ажитована П. розвивається гостро і протікає на фоні психомоторного збудження; депресивна П. розвивається поступово на фоні психомоторної загальмованості; частіше П. розвивається у літніх людей, які страждають депресією; вона також може виникати при шизофренії, психопатіях, а також при хронічних інтоксикаціях седативними та іншими препаратами, гіпоавітамінозах, мікседемі; у процесі диференційної діагностики необхідно мати на увазі, що у хворих з депресією, як правило, знижений апетит, вони страждають запорами, у них незадовільний сон, але самопочуття краще вночі; хворі з тяжкою депресією, як правило, скаржаться на зниження пам’яті, що не підтверджується при об’єктивному дослідженні; хворі ж, які страждають на Д. не часто скаржаться на порушення пам’яті; хворі на депресію рідкісно забувають найважливіші недавні події, або події, що їх цікавлять; вони мовчазні, але прояви афазії у них не виявляються; електроенцефалограма у хворих на П., як правило, нормальна.